ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 14.07.2004                                         Справа N 8/246
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.
     розглянувши матеріали касаційної скарги ДПА у Кіровоградській
області
     на постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського
суду від 29.04.2004 р.
     у справі господарського суду Кіровоградської області
     за позовом ДПА у Кіровоградській області
     до ЗАТ "Елгран"
     про стягнення 280403 грн.,
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     позивача: Ауліна Н.І. (дов. від 25.03.04),
     відповідача: Замедянська Н.М. (дов. від 19.01.04 N 11/03),
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від  11.02.04  господарського  суду  Кіровоградської
області  в задоволенні позову відмовлено.  Рішення суду мотивовано
тим,  що  позивачем  не  доведено  документально,  що   відповідач
здійснював пошук корисних копалин по Войнівському,  Капустінському
родовищах гранитів до 13.11.00.  Серед переліку видів  діяльності,
які підлягають ліцензуванню у відповідності з законами,  статтею 2
Закону  України  "Про  ліцензування  певних  видів   господарської
діяльності"   ( 1775-14  ) (1775-14)
          відсутній  такий  вид  діяльності  як
використання надр.
 
     Постановою від   29.04.04   Дніпропетровського   апеляційного
господарського  суду  рішення  від  11.02.04  господарського  суду
Кіровоградської області залишено без змін з тих же підстав.
 
     Не погоджуючись з судовими рішеннями,  ДПА у  Кіровоградській
області  звернулась  до  Вищого  господарського  суду  України  із
касаційною скаргою і просить їх скасувати,  посилаючись на те,  що
судовими інстанціями  порушено  ст.  16  Кодексу України про надра
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
        , п. 2  постанови КМУ від 31.08.95 N 709 ( 709-95-п ) (709-95-п)
        
"Про  затвердження Порядку надання спеціальних дозволів (ліцензій)
на користування надрами",  наказ  Державного  комітету  України  з
питань регуляторної   політики   та  підприємництва  від  13.02.01
N 31/51 ( z0185-01 ) (z0185-01)
        .
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги межі перегляду  справи  в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин  справи  застосування  норм  процесуального   права   при
винесенні   оспорюваного   судового   акту,  дійшла  висновку,  що
касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
     Як було   встановлено   судовими  інстанціями,  які  приймали
рішення   у   даній   справі,   за    результатами    позапланової
документальної    перевірки   фінансово-господарської   діяльності
закритого акціонерного товариства  "Елгран"  з  питань  дотримання
вимог   податкового   та   валютного  законодавства  за  період  з
01.07.2000 р.  по 01.07.2003  р.  ДПІ  у  Кіровоградській  області
складено акт від 14.10.03 р.  N 25/26-2204,  у якому зазначено, що
при проведенні перевірки наявності спеціальних дозволів (ліцензій)
на  провадження  певних видів господарської діяльності встановлено
порушення відповідачем вимог ст.  16  Кодексу  України  про  надра
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
        .  Зміст порушення,  на думку ДПА, полягає в тому, що
відповідач   здійснював   без   наявності   спеціальних   дозволів
дослідно-промислову  розробку  корисних копалин загальнодержавного
значення  та  видобування  корисних   копалин   по   Войнівському,
Капустинському родовищах    граніту    до    13.11.2000 р.,     по
Крупському-II родовищу гранітів до 07.09.01 р.  внаслідок чого, за
висновком позивача, підприємством було одержано грошових коштів за
2000 рік  на  суму  153704  грн.,  2001  рік  -  126699  грн.  без
встановлених законом підстав.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
висновки господарських судів  попередніх  інстанцій  зроблено  без
врахування  істотних  обставин,  які  мають значення для вирішення
спору у даній справі.
 
     Перелік видів   господарської   діяльності,   що   підлягають
ліцензуванню, викладений у ст. 9  та у  ч. 2  ст. 3 Закону України
"Про ліцензування   певних   видів    господарської    діяльності"
( 1775-14   ) (1775-14)
        ,   є   вичерпним.   Відповідно   до  наведених  норм
ліцензуванню підлягає такий вид  діяльності  як  пошук  (розвідка)
корисних копалин.
 
     В той  же  час  господарськими судами попередніх інстанцій не
проведено розмежування таких понять як пошук  (розвідка)  корисних
копалин та їх видобуток.
 
     З прийнятих  у справі рішення та постанови не вбачається,  що
судами було встановлено,  яким з  цих  видів  діяльності  фактично
займався  відповідач.  Без з'ясування  зазначених обставин суди не
мали правових підстав на висновки щодо  необхідності  ліцензування
діяльності відповідача.
 
     При цьому   господарськими  судами  попередніх  інстанцій  не
досліджено  розрахункові  документи  (рахунки  фактури,   платіжні
доручення), які  свідчать  про  надходження  коштів від реалізації
продукції за період безліцензійної діяльності.
 
     За таких обставин прийняті  у  справі  рішення  місцевого  та
постанова  апеляційного господарських судів підлягають скасуванню,
а справа - направленню на новий розгляд.
 
     При новому  розгляді  справи  місцевому  господарському  суду
необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і  повно  з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку
доказам,  які  мають юридичне значення для її розгляду,  правильно
застосувати  норми  матеріального  права,  які  регулюють   спірні
відносини.
 
     Керуючись ст.   111-5,   ст.   111-9,   ст.   111-11,  111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Рішення від   11.02.04  господарського  суду  Кіровоградської
області та постанову від 29.04.04 Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду у справі N 8/246 скасувати.
 
     Справу направити   до   господарського  суду  Кіровоградської
області на новий розгляд.