До жовтня 2001 р. державне підприємство мало кілька структурних підрозділів без права юридичної особи (знаходилися на відстані понад 200 км), котрі за наказом дирекції підприємства було ліквідовано, а всіх працівників звільнено, крім двох жінок, котрі перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. У квітні 2002 р. за рішенням власника підприємства державне підприємство ліквідовано. Тому 3 грудня 2002 р. працівників було повідомлено наказом про наступне вивільнення через ліквідацію. Відповідно до ст. 184 КЗпП України жінок, котрі мають дітей віком до трьох років, може бути звільнено у випадку повної ліквідації підприємства з обов'язковим працевлаштуванням. Чи можна вважати, що обов'язкове працевлаштування таких жінок покладається на центр зайнятості за місцем їхнього проживання, котрий у визначений законодавством термін попереджено про вивільнення працівників через ліквідацію підприємства? Т.Лапчук, м. Рівне (06/06/2003)
Працюю службовцем у навчальному закладі, а моя дружина навчається в аспірантурі. У серпні 2001 р. у нас народився син. Бухгалтерія закладу, де працюю, виплатила допомогу при народженні дитини в розмірі 118 грн. Проте на день звернення за призначенням допомоги, а це було в січні 2002 р., розмір цієї допомоги становив 200 грн. В якому розмірі має бути надано допомогу? Крім того, за місцем моєї роботи дружина одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня до листопада 2002 р. В грудні бухгалтерія припинила виплату допомоги, мотивуючи тим, що аспіранти не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і мають одержувати цю допомогу в органах соціального захисту. Бухгалтерія вимагає повернення допомоги, виплаченої за вересень-листопад. Чи зобов'язані ми повернути одержану допомогу і хто компенсує її, оскільки в районному відділі праці та соціального захисту допомогу призначили з грудня 2002 р.? М.Климишин, м. Львів (06/06/2003)