Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ щодо зняття імпортної операції з валютного контролю у разі укладання договору переведення боргу між резидентами та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни, повідомляє.

Переведення боргу регулюється статтями 520 - 523 Цивільного Кодексу України. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про валюту і валютні операції" (2473-19) (введено в дію 07.02.2019 р.), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Порядок валютного нагляду банками за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду) регламентується Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. N 7 (v0007500-19) .

Враховуючи зазначене, а також те, що відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (679-14) Національний банк виконує функції, зокрема щодо встановлення для банків правил проведення банківських операцій; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, пропонуємо з питання щодо зняття імпортної операції з валютного нагляду у разі укладання договору переведення боргу між резидентами звернутись до Національного банку України.

Згідно із пунктом 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.