Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надає індивідуальну податкову консультацію на звернення Юридичної компанії щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Юридична компанія, зокрема, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань визначення доходу юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи у разі надання послуг для населення та комунальних закладів на безоплатній основі та чи необхідно сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, що отримали безоплатні послуги.

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп. "в" пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Частиною першою ст. 901 глави 63 Цивільного кодексу України (435-15) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини четвертої ст. 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) ).

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу (2755-17) доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу (2755-17) .

Згідно із п. 292.6 ст. 292 Кодексу (2755-17) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Платники єдиного податку третьої групи юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (2755-17) (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу (2755-17) ).

Підприємства, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до податкового законодавства, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 9 НП(С)БО 25).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (2755-17) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу (2755-17) ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (2755-17) .

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу (2755-17) ).

Також, згідно з пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (2755-17) .

Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості послуг, безоплатно наданих юридичною особою на користь фізичних осіб включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Зазначаємо, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з'ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу (2755-17) щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.