ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Л И С Т
21.12.2002 N 11/2-10-12802
Державна митна служба України розглянула лист директора ТОВ
"Павол" О. Зоріної (м. Київ) щодо митного оформлення товарів за
договорами консигнації і повідомляє.
Насамперед варто зазначити, що визначення терміну
"консигнація" міститься в пункті 3 Порядку віднесення операцій
резидентів, у разі провадження ними зовнішньоекономічної
діяльності, до договорів виробничої кооперації, консигнації,
комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу,
поставки складних технічних виробів і товарів спеціального
призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 30.03.2002 року N 445 ( 445-2002-п ).
Згідно з цим визначенням, до операцій резидентів, які
здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться
операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона
(консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони
(консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди
консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного
складу від свого імені товари, що належать консигнанту.
У зв'язку з відсутністю на території України консигнаційних
складів, товари, які ввозяться на митну територію України згідно з
договорами консигнації, розміщуються на митних ліцензійних складах
у режимі митного складу. Основним нормативно-правовим актом, що
регулює діяльність митних ліцензійних складів, є Положення про
відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затверджене
наказом Держмитслужби від 31.12.1996 року N 592 ( z0005-97 ) та
зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.01.1997 року за
N 5/1809 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.5 Положення ( z0005-97 ), митний
ліцензійний склад (МЛС) може бути відкритого або закритого типу.
МЛС відкритого типу - це митний ліцензійний склад, який може
використовувати для зберігання товарів будь-яка особа. А МЛС
закритого типу - це митний ліцензійний склад, який
використовується для зберігання товарів, що належать власнику
складу.
Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого
типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за
сплату всіх митних платежів (пункт 1.8 Положення ( z0005-97 ).
Декларування товарів при їхньому розміщенні на МЛС відкритого типу
має право здійснювати виключно власник складу. Декларувати товари
при їхньому випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу
може як власник складу, так і власник товару. При цьому
відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе
особа, що здійснює декларування товарів (пункт 1.9 Положення).
Відповідно до пункту 6.8 Положення ( z0005-97 ), з митного
складу товари можуть випускатись: тимчасово, з наступним
поверненням; для вільного або тимчасового використання на
території України; для переробки на митній території України; за
митний кордон України; для перевезення на інші митні ліцензійні
склади, які знаходяться в зоні діяльності однієї й тієї ж митниці.
Крім того, вони можуть випускатись для перевезення в інші митні
органи для проведення митного оформлення у відповідності з митними
режимами (для вільного використання або переробки на митній
території України, тимчасового ввезення на митну територію
України), а також для проведення сертифікації товарів з
використанням руйнівних методів без повернення таких зразків на
МЛС (ці зразки враховуються під час митного оформлення цієї партії
товарів для вільного використання на митній території України).
В абзаці 2 пункту 6.8 Положення ( z0005-97 ) визначено, що
митна вартість товарів, які заявлені для вільного обігу на митній
території України, визначається на момент випуску товарів зі
складу. Держмитслужбою неодноразово надавались роз'яснення щодо
порядку з стосування цієї норми Положення. Зокрема, якщо товари
при надходженні на МЛС за договорами консигнації (комісії,
доручення, агентські угоди) залишаються власністю нерезидента до
їхнього випуску митницею з митного складу у вільний обіг, умови
їхньої реалізації можуть бути визначені при укладенні контракту
купівлі-продажу, тобто безпосередньо на момент випуску цих товарів
з МЛС у вільний обіг на території України.
Величина митної вартості зазначеного товару може
відрізнятися, від заявленої при розміщенні на митний ліцензійний
склад. Її визначення здійснюється на загальних підставах, тобто,
виходячи з вартості, обумовленої контрактом купівлі-продажу та
рахунку-фактури, на підставі якого здійснюється оплата цього
товару.
У разі сумнівів щодо заявленої митної вартості чи
достовірності наданих до митного оформлення документів, визначення
митної вартості здійснюється митними органами послідовно, на
основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні
товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах
зазначених товарів та предметів відповідно до частини 2 статті 16
Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 року
N 2097-XII ( 2097-12 ) (зі змінами й доповненнями) та постанови
Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення
митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх
через кордон України" від 05.10.1998 року N 1598 ( 1598-98-п ).
Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості
регіональної митниці (митниці) при вирішенні питань визначення
митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон
України, затверджено наказом Держмитслужби від 02.12.1999 року
N 782 ( z0911-99 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції
24.12.1999 року N 911/4204.
Перший заступник голови служби О.Єгоров
"Урядовий кур'єр",
N 21, 4 лютого 2003 року.