Підприємство із 100-відсотковою іноземною інвестицією
здійснило експортну операцію, при цьому має намір здійснити
часткову репатріацію іноземної інвестиції за кордон. Чи правомірне
зарахування валютної виручки за експортовану продукцію в рахунок
часткової репатріації іноземної інвестиції за кордон?
Відповідно до ст. 11 Закону України від 19.03.96 р.
N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ) "Про режим іноземного інвестування" (далі
- Закон N 93/96-ВР) у разі припинення інвестиційної діяльності
іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести
місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у
натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного
внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без
сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи
товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення
інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством
або міжнародними договорами України.
Згідно з п. 14 Положення про порядок державної реєстрації
іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 07.08.96 p. N 928 ( 928-96-п ), державна реєстрація
іноземної інвестиції діє протягом усього періоду функціонування
інвестиції. У разі повної або часткової репатріації іноземної
інвестиції за кордон іноземний інвестор або уповноважена ним особа
повинні повідомити про це відповідний орган державної реєстрації,
про що останнім робиться відмітка в інформаційному повідомленні і
відповідний запис у журналі обліку державної реєстрації внесених
іноземних інвестицій. інформаційне повідомлення із зазначеною
відміткою подається відповідним органам, установам у разі
вивезення (переказування) іноземної інвестиції за кордон згідно з
законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.94 р.
N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон
N 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни
виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90
календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної
вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі
експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з
моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує
виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної
власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної
ліцензії Нацбанку України.
Згідно зі ст. 4 Закону N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) порушення
резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,
тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у
розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на
день виникнення заборгованості.
При цьому п. 2.3 інструкції про порядок здійснення контролю і
отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими
операціями, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від
24.03.99 р. N 136 ( z0338-99 ) та зареєстрованої в Мін'юсті
України 28.05.99 р. за N 338/3631, передбачено зняття банком
експортної операції резидента з контролю після зарахування виручки
за цією операцією (або її частини - у разі здійснення
обов'язкового продажу) на поточний рахунок останнього.
Враховуючи вищевикладене, у разі ненадходження виручки за
експортовану продукцію в законодавчо встановлений термін настає
відповідальність, передбачена ст.4 Закону N 185/94-ВР
( 185/94-ВР ).
Таким чином, лише після зарахування валютної виручки за цією
операцією на поточний рахунок резидента України та здійснення
обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до постанови
Правління Нацбанку України від 04.09.98 р. N 349 ( v0575500-98 )
"Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті
на користь резидентів" у разі бажання іноземного інвестора можливе
здійснення ним часткової репатріації іноземної інвестиції за
кордон із дотриманням вимог Закону N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ).
Відповідь підготовлено за сприяння Першого заступника
начальника Головного управління податкового аудиту та валютного
контролю ДПА України, Любові Підгородецької