Чи правомірно    застосування    податкової    застави     до
неприбуткових установ, що фінансуються з бюджету?

     Преамбулою Закону   України  від  21.12.2000  р.  N  2181-III
( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків
перед бюджетами  та  державними  цільовими  фондами" (далі - Закон
N 2181-III),  який  вважається  спеціальним   законом   з   питань
оподаткування, встановлено  єдиний  порядок  погашення зобов'язань
юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та   державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

     Статтею 8  Закону N 2181-III ( 2181-14 ) визначено,  що право
податкової  застави  розповсюджується  на  будь-які  види  активів
платника податків,  що має податковий борг, а саме: які перебували
в  його  власності  (повному  господарському   віданні)   у   день
виникнення такого  права,  а  також  будь-які інші активи,  на які
платник податків набуде прав власності у майбутньому,  до  моменту
погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

     Податкова застава  розглядається  як  самостійний  інститут і
специфічний вид податкових правовідносин, оскільки вона виникає не
внаслідок  договору,  як  звичайна  застава  відповідно  до Закону
України від 02.10.92 р.  N 2654-XII ( 2654-12 ) "Про  заставу",  а
внаслідок   наявності   боргу   перед  бюджетами  всіх  рівнів  та
державними цільовими фондами.

     Доцільно наголосити,  що  Закон  N  2181-III  (   2181-14   )
поширюється  на  всіх  платників  податків,  а тому не може робити
виключення для установ, що фінансуються з бюджету.

     Отже, правомірність   застосування    податковими    органами
податкової   застави  до  установ,  які  фінансуються  з  бюджету,
підтверджується наявністю відповідної законодавчої норми.

     Найчастіше такі підприємства з метою  захисту  своїх  активів
вважають, що   на   них   поширюється   дія   Закону  України  від
29.11.2001 р.  N 2864-III ( 2864-14 ) "Про введення  мораторію  на
примусову реалізацію майна" (далі - Закон N 2864-III),  незважаючи
на те,  що податкова застава виникає  в  силу  Закону  N  2181-III
( 2181-14 ) та процесуально передує реалізації майна.

     Мораторій же   на   примусову  реалізацію  майна  взагалі  не
відноситься до  зазначеного  питання,  оскільки  в  цілях   Закону
N 2864-III  (  2864-14  ) відчуження таких об'єктів застосовується
лише при зверненні стягнення на майно боржника  за  рішеннями,  що
підлягають виконанню Державною виконавчою службою України, а також
при продажу майна в процесі провадження у справі  про  банкрутство
згідно із  Законом України від 14.05.92 р.  N 2343-XII ( 2343-12 )
"Про відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його
банкрутом".

     Володимир ТАРАСЕНКО,   заступник   начальника   управління  -
начальник відділу розробки методики процедур стягнення податкового
боргу Головного управління.

     Ярослава МОРОЗ, головний державний податковий інспектор.