ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   24.02.2003  N 3100/7/15-3317

                                      Державним податковим
                                      адміністраціям
                                      Автономної Республіки Крим,
                                      областей, міст Києва та
                                      Севастополя


     У зв'язку  з  особливостями  та змінами в оподаткуванні,  які
було прийнято Законом України "Про  Державний  бюджет  України  на
2003 рік" ( 380-15 ) (далі - Закон) та іншими законами, які набули
чинності у 2003 році та якими внесено зміни до Закону України "Про
податок на  додану вартість" ( 168/97-ВР ),  ДПА України направляє
короткий огляд змін  та  доповнень,  що  стосуються  оподаткування
податком на додану вартість.

                         I. Закон України
            "Про Державний бюджет України на 2003 рік"

     1. Статтею 6 Закону ( 380-15 ) продовжено на 2003  р.  норму,
відповідно   до   якої   проводиться   зарахування   належних   до
відшкодування  сум  ПДВ  платникам,  яким  відповідно  до   закону
реструктуризовано   заборгованість   по  цьому  податку  та  інших
реструктуризованих сумах податків, що належать держбюджету, та/або
надано  відстрочку/розстрочку  по  сплаті  цих  податків у рахунок
зменшення реструктуризованих  та/або  відстрочених  (розстрочених)
сум  зазначених податків незалежно від визначеного законом терміну
їх реструктуризації та/або відстрочки (розстрочки).
     Отже, при наявності у платників одночасно невідшкодованих сум
ПДВ,  термін відшкодування яких настав,  та сум реструктуризованої
заборгованості  чи  відстрочених/розстрочених  платежів  з   цього
податку   або   з  інших  податків  та  зборів,  що  вносяться  до
Держбюджету,  такі суми ПДВ незалежно від задекларованих напрямків
відшкодування      направляються      в      рахунок     зменшення
реструктуризованих  та/або відстрочених/розстрочених  сум  ПДВ  та
інших  податків  і  зборів,  сплатити які  належить до Держбюджету
України, про що в обов'язковому порядку повідомляється платник.
     Крім того,    вказаною    статтею    передбачено   проведення
відшкодування сум ПДВ у частині,  що належить  до  зарахування  на
поточний   рахунок   платників   податку,  які  мають  прострочену
заборгованість перед державою за  кредитами,  залученими  державою
або   під  держгарантії,  позичками  та  фінансовою  допомогою  на
зворотній основі,  наданими з держбюджету,  в 2003  році  у  першу
чергу,  в рахунок погашення заборгованості такого платника податку
перед державою за зазначеними кредитами,  позичками та  фінансовою
допомогою на зворотній основі.

     2. До 01.01.2004 р.  ст.7 Закону ( 380-15 ) продовжено норму,
згідно з якою при вивезенні (експорті) товарів (робіт,  послуг) за
межі митної території України  шляхом  бартерних  (товарообмінних)
операцій  сума  ПДВ,  сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням
товарів (робіт,  послуг), не відноситься на збільшення податкового
кредиту,  а  включається  до  складу  валових  витрат  виробництва
(обігу) платника податку.
     Отже, при  вивезенні  (експорті)   платником   ПДВ   товарів,
розрахунок за які нерезидент здійснює у будь-якій формі іншій, ніж
грошова,  такий платник суми ПДВ,  сплачені  (нараховані) у складі
ціни придбання товарів (робіт,  послуг), вартість яких включається
до вартості  товарів,  що  експортуються,  включаються  до  складу
вартості таких товарів, а не до податкового кредиту з ПДВ.

     3. Крім того,  ст.7 продовжується дія  п.11.15  ст.11  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),  в частині
збереження до  01.01.2004  р.  існуючого  порядку  сплати  ПДВ  за
операціями   з   надання   послуг,   пов'язаних   із  перевезенням
(переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію  та
порти  України,  який  діяв до набуття чинності Закону України від
03.04.97 р.  N 168/97-ВР ( 168/97-ВР  )  "Про  податок  на  додану
вартість".
     Декретом КМУ від 26.12.92 р.  N 14-92 ( 14-92 ) "Про  податок
на  добавлену  вартість"  (літера  "а",  п.1  ст.5),  який діяв до
01.10.97 р.,  від ПДВ було звільнено транзит  іноземних  вантажів,
включаючи транзитні послуги, через територію України.
     У тих  випадках,  коли  розрахунки   за   транзит   іноземних
вантажів,  включаючи  транзитні  послуги,  через територію України
проводилися   іноземною   валютою,   суми   ПДВ,    що    сплачені
постачальникам за виконані  роботи,  надані послуги, придбані ТМЦ,
придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті
на  облік  нематеріальні  активи  відповідно  до  п.3  ст.7  цього
Декрету ( 14-92 ),  зараховувалися в рахунок чергових платежів або
відшкодовувалися з бюджету.
     У разі  розрахунків за транзит іноземних вантажів,  включаючи
транзитні  послуги,  через територію України у національній валюті
чи шляхом товарообмінних  операцій,  суми  ПДВ,  що  сплачені  або
підлягали сплаті  постачальникам за придбані ТМЦ, роботи, послуги,
до податкового кредиту не  включалися  і  відносилися  до  валових
витрат  операцій  з транзиту та транзитних послуг.
     Оскільки такий порядок  оподаткування  збережено  також  і  в
умовах   дії  Закону  України  "Про  податок  на  додану вартість"
( 168/97-ВР ),  то як  режим  звільнення  для  транзиту  іноземних
вантажів,  включаючи  транзитні послуги,  через територію України,
так  і  джерело  відшкодування  вхідних   сум   ПДВ,   залишаються
аналогічними, які діяли в період чинності Декрету КМУ "Про податок
на добавлену вартість" ( 14-92 ).

     4. Статтею 8 Закону ( 380-15 ) з 01.01.2003  р.  запроваджено
звільнення  від  оподаткування  ПДВ операцій з ввезення природного
газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних
контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.
     Крім того  вказаною статтею встановлено нульову ставку ПДВ на
операції з продажу ввезеного природного газу  на  митну  територію
України  відповідно до зовнішньоекономічних контрактів,  укладених
на  виконання  міжнародних  договорів  України,  крім  операцій  з
продажу  такого  газу  для  населення,  бюджетних установ та інших
споживачів,  що не є платниками цього податку.
     На даний  час  в  КМУ  знаходиться  на  затвердженні  Порядок
застосування  нульової  ставки  ПДВ  по  операціях  з  продажу  на
внутрішньому  ринку природного газу,  ввезеного на митну територію
України відповідно до зовнішньоекономічних  контрактів,  укладених
на виконання міжнародних договорів України.

     5. Законом  (  380-15  )  (ст.  51)  заборонено   здійснювати
розрахунки  з  бюджетом  у  негрошовій формі,  в тому числі шляхом
взаємозаліку,  застосування  векселів,   бартерних   операцій   та
зарахування  зустрічних  платіжних  вимог  у фінансових установах.
Така  заборона  не  стосується  операцій   по   сплаті   ПДВ   при
імпортуванні на митну територію України товарів,  які ввозяться за
прямими договорами для власних  виробничих  потреб  (непередбачені
для подальшого продажу).  При цьому Законом визначено,  що Порядок
використання вексельних розрахунків по сплаті ПДВ при імпортуванні
на митну територію України таких товарів затверджується КМУ.
     Одночасно  слід зауважити,  що постановою КМУ від 01.10.97 р.
N 1104  (  1104-97-п  )  затверджено  Порядок  випуску,  обігу  та
погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при ввезенні товарів
на   митну   територію   України,  з  урахуванням  змін,  внесених
постановою КМУ  від  10.01.2002  р.  N  21  (  21-2002-п  ),  якою
доповнено перелік вимог,  установлених пунктом 11.5 Закону України
"Про податок на додану  вартість"  (  168/97-ВР  ),  виконання  та
відповідність  яким  дає  право  платнику  видати  митним  органам
податковий вексель.
     Отже при наявності у платників ПДВ, що мали протягом останніх
12 місяців обсягів  оподатковуваних  операцій  з  продажу  товарів
(робіт,   послуг)   більше  5  мільйонів  гривень,  які  не  мають
заборгованості перед бюджетом з ПДВ, одночасно невідшкодованих сум
ПДВ   та  прямих  договорів  на  ввезення  продукції  для власного
використання,  такий  платник   має   законодавче   право   видати
податковий  вексель  на  відповідну  суму  ПДВ.  У інших платників
податку, які не мають вказаних обсягів, але здійснюють ввезення за
прямими договорами продукції для власного використання,  податкові
векселі  підлягають  підтвердженню  комерційними  банками   шляхом
авалю.

     6. Статтею 63 зупинено на 2003 р.  частини третю і п'яту ст.3
та  п.2  ст.5  (крім  п.3  та  п.4)  Закону України "Про підтримку
олімпійського,   параолімпійського руху та спорту вищих досягнень"
( 1954-14  )  в  частині  надання  пільг організаціям національних
спортивних федерацій  з  олімпійських  та  параолімпійських  видів
спорту.
     Пункт 2 ст.5 вказаного Закону доповнив підпунктами 5.8, 5.9 і
5.10   статтю  5  Закону  України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ),  якими передбачалося звільнення операцій з  надання
послуг з будівництва,  ремонту та облаштування баз олімпійської та
параолімпійської підготовки та операцій з надання послуг  (в  тому
числі проживання, харчування), що надаються базами олімпійської та
параолімпійської  підготовки,  а  також  звільнялися  операції   з
ввезення   на   митну   територію   України   товарів  (інвентарю,
обладнання,  екіпіровки та  медико-біологічних  засобів),  які  не
виробляються  в  Україні  або  виробляються,  але  не відповідають
технічним характеристикам світового рівня та  вимогам  міжнародних
спортивних організацій,  а також роботи і послуги,  що виконуються
для  підготовки  та  участі  членів  збірних  команд   України   в
Олімпійських та Параолімпійських іграх.
     Отже, в  2003  році не діють норми пп.5.8,  5.9 і 5.10  ст. 5
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

     7. Крім того,  ст.63 зупиняє на 2003 р.  дію ст.21, 22 та п.3
розділу   "Прикінцеві  положення" Закону України від 04.07.2002 р.
N 40-IV   (   40-15   )   "Про   інноваційну   діяльність",  якими
встановлювалися особливості в проведенні розрахунків  з  бюджетом.
Таким  чином,  застосування  спецрежиму  оподаткування в 2003 році
підприємствами, визначеним в цьому Законі, призупинено.

          II. Закон України від 24.12.2002 р. N 346-III
         ( 346-15 ) "Про внесення змін до Закону України
                "Про податок на додану  вартість"

     Роз'яснення по  застосуванню  норм  цього  Закону  надавалися
листом ДПА України від 24.01.03 р. N 1264/7/15-3317.

          III. Закон  України від 16.01.2003 р. N 469-IV
         ( 469-15 ) "Про внесення змін до Закону України
                 "Про податок на додану вартість"

     Зазначеним Законом    внесено   суттєві   зміни   в   порядок
оподаткування лізингових та бартерних операцій,  а також  уточнено
правило    застосування   перерахувань   (коригування   податкових
зобов'язань та податкового кредиту).

     1. Фінансова оренда (лізинг):
     Законом визначення продажу товарів (п.1.4 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) доповнено  "операцією  з
передачі  майна  орендодавцем  (лізингодавцем)  на баланс орендаря
(лізингоотримувача)  згідно   з   договорами   фінансової   оренди
(лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами,
умови яких передбачають  відстрочення  оплати  та  передачу  права
власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу".
     Крім того,  абзаци перший  та  другий  пп.3.2.2  ст.3  Закону
викладено   у  новій  редакції,  відповідно  до  якої  із  об'єкту
оподаткування ПДВ  виключено  операції  по  сплаті  процентів  або
комісій  у складі  орендних (лізингових) платежів,  нарахованих на
вартість  об'єкта  фінансового  лізингу  (без  урахування  частини
лізингового  платежу,  що  надається у рахунок компенсації частини
вартості об'єкта фінансового лізингу згідно із договором).
     Одночасно з  цим  викладено в новій редакції пп.7.3.4 ст.7 та
пп.7.5.3  ст.7 Закону України "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР  ),  якими  регулювалися  питання щодо визначення дати
виникнення податкових зобов'язань  та  дати  виникнення  права  на
податковий  кредит  по  товарообмінних (бартерних) операціях,  які
проводяться  на  території  України  та  за  зовнішньоекономічними
договорами.
     Відповідно до нової редакції пп.7.3.4 та пп.7.5.3 ст.7 Закону
України  "Про  податок  на  додану  вартість" ( 168/97-ВР ) "датою
виникнення  податкових  зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для
операцій  фінансової  оренди (лізингу) є дата фактичного передання
об'єкту   фінансової  оренди  (лізингу)  у  користування  орендарю
(лізингоотримувачу)", а відповідно датою виникнення права орендаря
(лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій
фінансової  оренди  (лізингу)  є дата фактичного отримання об'єкта
фінансового  лізингу  таким  орендарем",  крім  того,  вилучено із
пп.3.1.1  статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
слово "оперативної".
     Підсумовуючи наведене:
     а) передача  майна  у  фінансовий лізинг (оренду) або надання
майна  згідно  з  будь-якими   іншими   договорами,   умови   яких
передбачають  відстрочення оплати та передачу права власності  для
цілей оподаткування ПДВ,  прирівнюється до його продажу, при якому
податкові  зобов'язання в орендодавця чи в іншої особи, що передає
майно, по якому відстрочується оплата та передача права власності,
виникають  на  дату фактичного передання об'єкту фінансової оренди
(лізингу) чи іншого майна.  Датою виникнення права  на  збільшення
податкового  кредиту  в  орендаря  (лізингоотримувача)  чи  іншого
споживача майна,  по якому відстрочується оплата та передача права
власності,  є  дата  фактичного  отримання  споживачем  об'єкту чи
майна;
     б) операція   з   оплати   вартості   послуги  за  договорами
фінансової оренди та інші  суми  компенсацій  по  інших  послугах,
оподатковуються  ПДВ  у загальновстановленому порядку;
     в) сплата орендних  (лізингових)  платежів,  що  надаються  у
рахунок компенсації частини вартості  об'єкта фінансового лізингу,
не підпадають під оподаткування;
     г) операції зі сплати процентів або комісій у складі орендних
(лізингових) платежів не є об'єктом оподаткування ПДВ.
     Згідно з   "Прикінцевими   положеннями"  Закону  України  від
16.01.03 р.  N 469-IV ( 469-15 ) операції з  фінансового  лізингу,
згідно  з  якими об'єкт фінансового лізингу був переданий орендарю
до моменту набрання  чинності  цим  Законом  (до  07.02.2003  р.),
оподатковуються за правилами,  що діяли на момент передання такого
об'єкта,  або за правилами,  визначеними цим Законом,  за  вибором
лізингодавця (орендодавця).

     2. Оперативна оренда (лізинг)
     Крім    вищезазначеного,  Законом  України  від 16.01.2003 р.
N 469-IV ( 469-15 ) доповнено абзац другий п.1.4 статті  1  словом
"оперативної"  та  вилучено  із  пп.3.1.1 ст.3 Закону України "Про
податок на додану вартість" (  168/97-ВР  )  слово  "оперативної",
однак  така  зміна  лише редакційно упорядочила визначення об'єкту
оподаткування і не змінила діючий порядок оподаткування операцій з
оперативної оренди.
     Отже, виходячи    із    законодавчих   змін,   зазначених   у
попередньому абзаці,  не належить до операцій з  продажу  передача
товарів  в  межах  оперативної  оренди (лізингу),  а тому фактична
передача такого об'єкту за договором оперативної оренди  (лізингу)
не підпадає під оподаткування ПДВ, однак оплата вартості послуг за
договорами  оперативної  оренди   (лізингу)   оподатковується   на
загальних підставах,  по яких податкові зобов'язання та податковий
кредит виникають у відповідності до пп.7.3.1 ст.7 та пп.7.5.1 ст.7
Закону України "Про податок на додану  вартість"  (  168/97-ВР  ).
Тобто порядок оподаткування для операцій, пов'язаних з оперативною
орендою (лізингом),  залишився аналогічним порядку,  який діяв  на
набрання   чинності  Законом  України  від 16.01.2003 р.  N 469-IV
( 469-15 ).

     3. Товарообмінні (бартерні) операції
     Оскільки     Законом      України від 16.01.2003 р.  N 469-IV
( 469-15 ) викладено пп.7.3.4 ст.7 та пп.7.5.3 ст.7 Закону України
"Про податок  на  додану вартість" ( 168/97-ВР ) в новій редакції,
якою  повністю  вилучено  спеціальний  порядок   визначення   дати
виникнення   податкових   зобов'язань   та   права  на  формування
податкового кредиту для товарообмінних (бартерних) операцій, то по
операціях  з продажу товарів (робіт,  послуг),  що здійснюються за
товарообмінними (бартерними)  операціями,  нарахування  податкових
зобов'язань   та  формування  податкового  кредиту  проводиться  в
загальновстановленому порядку.
     Згідно з Прикінцевими положеннями цього Закону  оподаткування
бартерних  операцій,  якщо  заключна операція не була завершена до
моменту набрання чинності  цим Законом, здійснюється за правилами,
що  діяли  до  моменту  набрання  чинності  цим Законом,  тобто до
07.02.2003 р.

     4. Підпункт 4.5 доповнено третім абзацом, відповідно до якого
"Правила,  визначені  цим  пунктом,   застосовуються   також   при
збільшенні суми валових  витрат  або  валового  доходу  платниками
цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної
або безнадійної заборгованості відповідно до  положень  статті  12
Закону     України   "Про   оподаткування   прибутку  підприємств"
( 334/94-ВР )  чи  визнання  боргу  покупця  безнадійним  з  інших
причин, визначених законом".

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",
 N 18, 05 травня 2003 р.