Робітникові, який   1992   р.   дістав   травму   на   нашому
виробництві,  лише  в  1998  р.  було  надано  висновок про втрату
працездатності через  цю  травму.  Звернувся  він  за  одноразовою
допомогою  в 2002 р.  Як бути і хто зобов'язаний нині виплатити цю
допомогу?
                                             В.Стрикун, м. Полтава

     Відповідно до ст.  40 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне  соціальне   страхування   від   нещасного   випадку   на
виробництві  та  професійного захворювання,  які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ),  якщо  справа  про  страхові  виплати
розглядається  вперше  після  закінчення  трьох років з дня втрати
потерпілим працездатності внаслідок  нещасного  випадку,  страхові
виплати роблять з дня звернення.  Тобто в наведеному випадку, якщо
в 1998 р.  було надано висновок про  втрату  працездатності  через
одержану травму в 1992 р., а потерпілий звернувся за її виплатою в
2002 р.,  виплату має зробити місцеве відділення Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві.

     Відповідно до  Порядку  обчислення середньої заробітної плати
(доходу) для розрахунку виплат за  загальнообов'язковим  державним
соціальним   страхуванням,   затвердженого   постановою   Кабінету
Міністрів України від 26.09.2001 р.  N 1266 ( 1266-2001-п ),  якщо
на  дату  звернення  за  страховою  виплатою особа,  яка має через
ушкодження здоров'я право на одержання страхових  виплат,  уже  не
працює  на  виробництві,  з  яким пов'язано втрату працездатності,
середня  заробітна  плата  обчислюється  виходячи   із   середньої
заробітної   плати   відповідного  працівника  за  тією  професією
(посадою,  розрядом,  роботою  )  на  підприємстві  (в  цеху,   на
дільниці,  ділянці),  де  працювала ця особа до моменту ушкодження
здоров'я.

     О.СКРИПНИК, директор   департаменту    політики    державного
соціального страхування Мінпраці України.