Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, після смерті або оголошення померлим одного з подружжя.
На підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не буде відкликана, шлюб розривається, незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Шлюб розривається за заявою одного з подружжя державному органу реєстрації актів цивільного стану за умови, якщо другий з подружжя:
— визнаний безвісти відсутнім;
— є недієздатним;
— засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі терміном не менш як на три роки.
У цих випадках шлюб розривається також незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Подружжя, яке має дітей, розриває шлюб у судовому порядку. Отже, за змістом закону велике значення має саме наявність дітей або їх відсутність. Якщо не буде спеціального роз'яснення, подружжя, яке має повнолітніх дітей, буде розривати шлюб тільки у судовому порядку, а не в державному органі реєстрації актів цивільного стану, як було дотепер.
Подружжя, яке має дітей, може подати до суду спільну заяву про розірвання шлюбу. Однак до цієї заяви необхідно додати письмовий договір про те, з ким з батьків будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя прийматиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення батьками права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений, і у разі невиконання його аліменти можуть стягуватися за виконавчим написом нотаріуса.
За таких умов суд після спливу одного місяця від дня подання заяви постановляє про розірвання шлюбу. При цьому суд повинен встановити, що заява про розірвання шлюбу дійсно відповідає волі дружини та чоловіка і після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті і майнові права та права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя, яке має дітей. Перешкодою для подання
такої заяви може бути вагітність дружини та недосягнення дитиною віку одного року.
Однак і в цьому випадку чоловік або дружина мають право пред'явити позов у разі:
Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Суд, вирішуючи таку справу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда, інші обставини життя подружжя.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу за рішенням суду має бути зареєстровано в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишніх дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
За старим Кодексом про шлюб та сім'ю, якщо жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, знову вирішували стати подружжям та зареєструвати шлюб, вони йшли до РАЦС і подавали заяву про вступ до шлюбу. За новим Кодексом жінка та чоловік мають право подати до суду заяву про поновлення їх шлюбу за умови, що жоден з них не перебував після цього у повторному шлюбі. На підставі рішення суду про поновлення шлюбу та анулювання запису акта про розірвання шлюбу державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб, у якому днем реєстрації шлюбу, за вибором подружжя, можуть бути визначені день першої його реєстрації або день набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу.