Відповідно до частини першої ст. 38 Закону № 2240-III допомогу по вагітності
та пологах надають застрахованій особі (всі наймані працівники є застрахованими
особами) у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної
плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Тому виплачують
цю допомогу за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства або
застрахованої особи (якщо такий їй встановлено).
Таким чином, жінкам, які закінчили вищий навчальний заклад (аспірантуру,
клінічну ординатуру, професійно-технічний навчальний заклад) i направлені
на роботу, у разі настання права на декретну відпустку до початку роботи
допомога по вагітності та пологах надається з дня, з якого згідно з
направленням навчального закладу жінка має стати до роботи.
Щодо розрахунку суми декретних, то допомога по вагітності та пологах
надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати
незалежно від страхового стажу. Середню заробітну плату для нарахування
допомоги по вагітності та пологах обчислюють відповідно до Порядку обчислення
середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим
державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою № 1266 (далі
— Порядок № 1266). Згідно з вимогами цього документа розрахунковим періодом
вважаються останні шість календарних місяців (з першого по перше число)
за останнім основним місцем роботи, що передують декретній відпустці.
Якщо ж перед настанням страхового випадку (в данному випадку — відпустки
у зв’язку з вагітністю та пологами) застрахована особа не мала заробітку
в розрахунковому періоді, середню заробітну плату для нарахування допомоги
по вагітності та пологах обчислюють в особливому порядку. За таких умов
виходять із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої
працівниці на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).