Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних
операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено
Законом № 185/94-ВР.
Статтею 2 Закону № 185/94-ВР встановлено, що імпортні операції резидентів,
які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення
перевищує 90 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу
або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг),
що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку України.
Таким чином, ненадходження товару в установлені законодавством терміни
до України, за які відповідно до імпортних договорів здійснено передоплату,
тягне за собою згідно зі ст. 4 зазначеного Закону застосовування пені.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 136 банк знімає імпортну операцію
резидента з контролю після пред’явлення останнім документа, який згідно
з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції.
Оскільки продукція підлягає митному оформленню при ввезені в Україну,
то імпортна операція знімається банком з контролю за наявності інформації
про цю операцію у реєстрі вантажної митної декларації.
Щодо отримання страхової виплати за втрату частини імпортованого товару,
то Закон № 185/94-ВР не ставить застосування відповідальності в залежність
від причин ненадходження в законодавчо встановлені терміни імпортованого
товару в повному обсязі.
Отже, отримання імпортером страхової виплати за втрату частини імпортованого
товару не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої
ст. 4 Закону № 185/94-ВР.