ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ

1. Хто може укладати договори довічного утримання та у чому полягають права та обов'язки сторін у таких договорах?

Піклування за непрацездатними за віком або станом здоров'я громадянами бере на себе держава. Але водночас згідно зі ст. 744 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) громадяни мають право укласти договір довічного утримання (догляду) (далі — Договір).

За Договором одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відчужувачем у Договорі може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у Договорі може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачем є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за Договором, на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачем є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним. Договір може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі Договору. У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними 'на підставі Договору, обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, Договір може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування Цим майном.

Набувач стає власником майна, переданого йому за Договором, відповідно до ст. 334 ЦК.

У Договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені, а також у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за Договором. У цьому разі в Договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено Договором. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача за Договором з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою. Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за Договором іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання Договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за Договором, на іншу річ. У цьому разі обсяг обов'язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за Договором, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за Договором, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

За яких умов розривається (припиняється) договір довічного утримання?

Договір може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

У разі розірвання Договору у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за Договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню. У разі розірвання Договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити •за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за Договором.

Договір припиняється зі смертю відчужувача.

У разі смерті набувача його обов'язки за Договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі Договір припиняється.

У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за Договором. У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за Договором, переходить до відчужувача. Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за Договором, перейшло до її засновника (учасника), до нього за Договором переходять права та обов'язки набувача.

Зразок