Угода
про співробітництво між
Міністерством оборони України і
Міністерством національної оборони Румунії
Дата підписання: 17.03.1994
Дата набуття чинності: 22.06.1994
Міністерство оборони України і Міністерство національної
оборони Румунії (надалі - "Сторони"),
враховуючи цілі і принципи Організації Об'єднаних Націй,
положення Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в
Європі, Договору про звичайні збройні сили в Європі, які
стосуються розвитку й укріплення дружніх відносин і
співробітництва між державами, Віденського документа '92 про
розвиток військових контактів,
виходячи з того, що розвиток добросусідських
українсько-румунських відносин є конкретним фактором зміцнення
регіонального співробітництва,
підкреслюючи роль співробітництва у військовій галузі як
стабілізуючого фактора в розвитку відносин між Сторонами,
прагнучи розвивати співробітництво між Збройними Силами
України та Армією Румунії,
погодились про таке:
Стаття 1
Сторони здійснюють співробітництво на принципах
рівноправності, партнерства і взаємної вигоди. Таке
співробітництво не може торкатися інтересів третіх держав.
Сторони зобов'язуються гарантувати згідно із законодавством
кожної із країн захист інформації та відомостей, набутих у рамках
військового співробітництва, що становлять державну або військову
таємницю.
Передача однією із Сторін третій стороні вказаних інформації
та відомостей, набутих у рамках військового співробітництва,
дозволяється лише за умови письмової згоди іншої Сторони.
Стаття 2
Військове співробітництво здійснюється в таких галузях:
- оперативна та бойова підготовка, розвиток
навчально-матеріальної бази;
- удосконалення системи управління військами;
- тилове та технічне забезпечення військ;
- підготовка військових кадрів;
- військова наука та історія;
- метеорологічне і гідрологічне забезпечення військ;
- військово-видавнича діяльність;
- преса, радіо, телебачення у військовій сфері;
- культура, спорт, туризм, лікування, відпочинок;
- інші галузі за домовленістю Сторін.
Конкретні питання співробітництва в зазначених галузях
Сторони визначають у виконавчих протоколах, підписаних
повноважними представниками міністрів оборони Сторін.
Стаття 3
Сторони погодили такі основні форми співробітництва:
- офіційні візити і робочі зустрічі вищих керівників
міністерств оборони, робочі зустрічі інших представників Сторін;
- консультації, обмін досвідом, конференції, симпозіуми,
семінари, виставки з питань, що становлять взаємний інтерес;
- зустрічі військових експертів у прикордонних зонах;
- підготовка офіцерів у військово-навчальних закладах, а
також курси стажування та практика;
- взаємні запрошення спостерігачів на тактичні навчання;
- обмін інформацією, що становить взаємний інтерес, у тому
числі й про технічне оснащення військ;
- офіційні візити військових кораблів;
- інші форми співробітництва за домовленістю Сторін.
Проведення офіційних візитів і робочих зустрічей здійснюється
на основі взаємності, та інших форм співробітництва - за
домовленістю Сторін.
Усі форми діяльності, пов'язані із співробітництвом,
здійснюються з дотриманням законів приймаючої держави.
Стаття 4
На основі цієї Угоди розробляються річні плани
співробітництва.
У річному плані співробітництва вказуються заходи, форми,
періоди, місце і час їх проведення, відповідальні органи,
кількість учасників та інше.
Щорічно до 1 жовтня Сторони обмінюються пропозиціями щодо
співробітництва на наступний рік.
Річний план співробітництва складається і узгоджується
уповноваженими особами міністрів оборони.
Стаття 5
Фінансові витрати на передбачені в річному плані
співробітництва заходи, а також на проживання, харчування і
обслуговування членів делегації на місці проведення заходів
здійснюються на взаємній основі за рахунок приймаючої Сторони.
Транспортні затрати, пов'язані з перевезенням членів
делегації до місця проведення цих заходів і поверненням назад,
несе відряджуюча Сторона.
Приймаюча Сторона забезпечує за свій рахунок членам делегації
медичну амбулаторну допомогу, а при необхідності і стаціонарне
лікування у військово-медичних закладах. Витрати, пов'язані з
перевезенням хворого на батьківщину, несе відряджуюча Сторона.
Фінансові витрати, пов'язані з підготовкою кадрів у
військово-навчальних закладах, відрядженням фахівців для надання
допомоги та з іншими заходами, здійснюються на основі окремих
домовленостей.
Стаття 6
Сторони можуть у будь-який час за взаємною домовленістю
змінити обсяг і форми співробітництва, визначені цією Угодою.
Доповнення і зміни розробляються представниками Сторін у
формі протоколу, який після підписання міністрами оборони Сторін
або їх повноважними представниками стає складовою частиною цієї
Угоди.
Стаття 7
Розбіжності в трактуванні або застосуванні положень цієї
Угоди узгоджуються тільки шляхом консультацій та переговорів між
представниками Сторін.
Стаття 8
Ця Угода набирає чинності з дня одержання повідомлення про
те, що внутрішньодержавні законодавчі процедури виконані.
Угода укладається на п'ять років. Чинність Угоди буде
автоматично продовжуватись на наступний п'ятирічний період, якщо
за 6 місяців до закінчення зазначеного строку жодна із Сторін не
повідомить письмово іншу Сторону про свій намір припинити її дію.
Здійснено в Бухаресті 17 березня 1994 року в двох
примірниках, кожний українською та румунською мовами, при цьому
всі тексти мають однакову силу.
За Міністерство оборони За Міністерство національної
України оборони Румунії
(підпис) (підпис)