Оплата відпусток

Порядок надання відпусток та їх тривалість установлює Закон № 504/96-ВР що набрав чинності з 1 січня 1997 р. Статті 7 і 8 цього Закону, які регулюють додаткові відпустки за роботу зі шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, набрали чинності з 1 січня 1998 р. Державні гарантії, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, КЗпП, вищезазначеним Законом.

Право на відпустку

Право на відпустку забезпечується:

гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи і заробітної плати у випадках, передбачених Законом України № 504/96-ВР;

забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім визначених випадків.

Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності. Іноземні громадяни, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

За бажанням працівника в разі його звільнення йому може бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням (датою звільнення є останній день відпустки) або виплачено грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Види відпусток

Законом № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток:

• щорічні відпустки:
• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
• творчі відпустки;
• соціальні відпустки.

Щорічні відпустки

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік. який обчислюється з дня укладання трудового договору. Окремим категоріям працівників залежно від професій установлено відпустки більшої тривалості.

Щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну. Закон установлює два види додаткових відпусток. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чинників, за Списками, затвердженими постановою № 1 290. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, тривалістю 35 календарних днів за зазначеними Списками; працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів відповідно до списків посад, робіт і професій, визначених колективним договором.

Щорічні додаткові відпустки можуть надаватися одночасно з основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів.

Перелік посад і професій, які дають право на відпустку більшої тривалості, наведено нижче.

Право працівника на щорічні відпустки в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві. У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи на цьому підприємстві їх тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу за винятком певних випадків. Відпустки повної тривалості до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:

• жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 1 5 років або дитину-інваліда;
• інвалідам;
• особам віком до 18 років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової служби;
• сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• працівникам, які успішно навчаються у навчальному закладі та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів і написання дипломних робіт;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи основну відпустку і не одержали за неї грошову компенсацію;
• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного лікування.

Відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року. Конкретний період надання відпусток визначає власник. Власник зобов'язаний повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого терміну. Власник зобов'язаний вести облік відпусток, наданих працівникам.

Щорічні відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час надаються:

• жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 1 5 років або дитину-інваліда;
• інвалідам;
• особам віком до 18 років;
• самотній матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері);
• дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
• ветеранам праці, ветеранам війни.

Керівникам, педагогічним працівникам, науковцям щорічні відпустки повної тривалості в перший і наступні роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

На вимогу працівника щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період у разі порушення власником терміну повідомлення про час надання відпустки і несвоєчасної виплати заробітної плати за відпустку.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, настання терміну відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, збігу щорічної відпустки з навчальною.

Забороняється ненадання щорічних відпусток протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років.

На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (заочних) школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання іспитів такої тривалості:

• для складання перевідних іспитів в основній і старшій школі — від 4 до 6 днів без урахування вихідних;
• для складання випускних іспитів в основній школі — 10 календарних днів;
• для складання випускних іспитів у старшій школі — 23 календарних дні;
• для складання іспитів екстерном за основну школу — 21 календарний день;
• для складання іспитів екстерном за старшу школу — 28 календарних днів.

Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 35 календарних днів протягом року.

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

• на першому і другому курсах вищих навчальних закладів І і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів щорічно;
• на першому і другому курсах вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів щорічно;
• на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів І і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів щорічно;
• на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів щорічно;
• незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання на першому і другому курсах — 30 календарних днів щорічно; на третьому і наступних — 40 календарних днів щорічно;
• незалежно від рівня акредитації на період складання державних іспитів — 30 календарних днів;
• на період підготовки та захисту дипломного проекту студентам навчальних закладів І і II рівнів акредитації— 2 місяці незалежно від форми навчання;
• на період підготовки і захисту дипломного проекту студентам навчальних закладів III і IV рівнів акредитації— 4 місяці незалежно від форми навчання;
• допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва — 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів і за їх бажанням протягом чотирьох років навчання — 1 вільний від роботи день у тиждень з оплатою його в розмірі 50% від середньої заробітної плати.

Творчі відпустки

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників і в інших випадках, передбачених законодавством. Тривалість, порядок, умови надання й оплати творчих відпусток установлює Кабінет Міністрів України.

Соціальні відпустки

Відповідно до Закону № 504/96-ВР надаються такі соціальні відпустки:

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.

Жінкам, які працюють і мають двох дітей і більше віком до 1 5 років або дитину-інваліда, за їх бажанням щороку надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю сім календарних днів. Як і при розрахунку щорічних відпусток, у розрахунок тривалості цієї відпустки не включаються святкові (неробочі) дні. Зазначена відпустка надається також усиновителям та опікунам дитини, батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

Оплата відпусток

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Обчислення заробітної плати за час відпустки здійснюється відповідно до Порядку № 100. Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують виходу у відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи (з першого числа місяця, наступного після оформлення на роботу, до першого числа місяця, в якому надається відпустка). Період, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково, з розрахункового періоду виключається.

Розрахунок середньої заробітної плати

Під час розрахунку середньої заробітної плати потрібно пам'ятати про те, що не всі виплати, здійснювані на підприємстві, можуть бути враховані.

Нижче в таблиці наведено перелік виплат, які враховуються (+) і не враховуються (-) при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначення середньоденного заробітку

Визначення середньоденного заробітку здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або фактично відпрацьованого періоду), за винятком святкових і неробочих днів. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.

Згідно зі ст. 73 КЗпП святкові й неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Святковими й неробочими днями є:

• 1 січня — Новий рік;
• 7 січня — Різдво Христове;
• 8 березня - Міжнародний жіночий день;
• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
• 9 травня — День Перемоги;
• 28 червня -День Конституції України; -
• 24 серпня — День незалежності України;
• 1 день — Великдень;
• 1 день — Трійця.

Працівнику, який відпрацював на підприємстві менше року, середню заробітну плату розраховують за період з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто без виключення сум утримань.

Обчислення середньої заробітної плати для відпусток і компенсацій за невикористану відпустку здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виходу у відпустку.

Особливі положення

Розрахунок компенсації за невикористану відпустку здійснюється аналогічно розрахунку оплати при наданні відпустки: виходячи з установленої тривалості відпустки, фактично відпрацьованого часу, середньої заробітної плати.

Тривалість невикористаної відпустки для розрахунку компенсації визначається пропорційно відпрацьованому часу. Причому Закон № 504/96-ВР не встановлює сам механізм розрахунку. Деякі автори рекомендують обчислювати кількість календарних днів за відпрацьований період, відношення тривалості відпустки до календарних днів за повний рік і перемножувати отримані результати. На нашу думку, досить визначити кількість місяців, у яких відпрацьовано більше половини, і розрахувати тривалість невикористаної відпустки виходячи з отриманого результату. Відхилення результатів, отриманих переліченими способами, є несуттєвим.

При наданні додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці слід керуватися Списками, затвердженими постановою № 1290.

Для надання додаткової відпустки за ненормований робочий день слід передбачити в колективному договорі перелік посад, які дають на нього право, із зазначенням кількості днів, але не більше семи.

Крім того, як і раніше, зберігаються відпустки раніше встановленої (тобто до 01.01.97 р.) тривалості за працівниками, які користувалися відпусткою більшої тривалості, ніж передбачено Законом № 504/96-ВР на весь час їх роботи на цьому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку (п. 2 Постанови № 505/96-ВР).

Приклади розрахунку зарплати за відпустку і компенсації

Приклад 1. Працівник підприємства має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Відпустку надано з 21.04.2004 р.

Фактично тривалість невиходів на роботу становитиме 27 календарних днів, оскільки на період відпустки припадають святкові дні 1, 2 і 9 травня. Оплачено буде 24 із них, тому що святкові дні не оплачуються.

Приклад 2. Працівник підприємства має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Став до роботи 13.10.2003 р., звільнився 01.04.2004 р.

Відпрацьованих місяців за цей період — шість (жовтень 2003 р. — березень 2004 р.). Тривалість відпустки становитиме 24:12x6=12 календарних днів. Середньоденний заробіток визначається шляхом ділення фактичного заробітку за ці місяці на 1 76 днів (179 календарних — 3 святкових). Сума компенсації дорівнюватиме добутку середньоденного заробітку на 12 днів.

Приклад 3. Працівник звільняється з 01.08.2004 р. Має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні. Відпрацював на підприємстві з 01.10.2001 р. Відпустка за період роботи жодного разу не надавалася.

При звільненні працівникові виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної та додаткової відпусток. Обмеження щодо кількості років, за які виплачується компенсація, чинне законодавство не встановлює. Отже, працівникові слід виплатити компенсацію за весь відпрацьований період.

Кількість відпрацьованих місяців становитиме 34, у тому числі:

• за 2001 р. — 3 місяці (жовтень — грудень);
• за 2002 р. - 12 місяців;
• за 2003 р. - 12 місяців;
• за 2004 р. — 7 місяців (січень — липень).

Тривалість відпустки за 34 місяці становитиме 68 днів.

При обчисленні середньої заробітної плати до розрахунку включаються виплати за останні 12 місяців, тобто з серпня 2003 р. по липень 2004 р. Обчислений середньоденний заробіток помножується на 68 днів. Ця сума і становитиме компенсацію, що нараховується працівникові при звільненні.

Документальне оформлення відпусток

При оформленні щорічної та іншого виду відпусток, наданих працівникам згідно з чинним законодавством і колективним договором, застосовується форма № П-6 «Наказ про надання відпустки». На підставі наказу відділ кадрів вносить відповідні записи до особової картки форми П-2, а бухгалтерія здійснює розрахунок заробітної плати за відпустку. У разі надання відпустки без оплати про це зазначається в наказі.

Як показала практика, на багатьох підприємствах відсутній Графік надання відпусток. Для практичного використання наводимо можливий зразок.

ГРАФІК надання відпусток у 2004 р. працівникам ТОВ «Сфера»

Лариса ЦЕРЕТЕЛІ (аудиторська фірма «Міраж», м. Запоріжжя) http:\\www.mirage.zp.ua

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № (серпень) 31 / 2004