МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
03.08.2004 N 31-06230-12-21/14001
Міністерство фінансів розглянуло лист щодо можливості виплати
підприємством працівникові, який направляється у відрядження за
кордон, авансу у гривнях та придбання відрядженим працівником за
кордоном товарно-матеріальних цінностей для підприємства і
повідомляє таке.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від
23 квітня 1999 р. N 663 ( 663-99-п ) "Про норми відшкодування
витрат на відрядження в межах України та за кордон" підприємства,
установи та організації, що направляють працівників у відрядження
в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами
(у разі відрядження за кордон - у національній валюті країни, куди
відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як
аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими
нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою
або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок
для використання із застосуванням платіжних карток.
В підпункті 1.2 розділу II "Порядок відрядження за кордон"
Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня
1998 р. N 59 ( z0218-98 ), визначено, що підприємства, які
направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані
забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди
відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як
аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами
та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ). У підпункті 1.3 розділу II цієї Інструкції
визначено, що придбання валютних коштів в уповноваженому банку та
бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються згідно з
вимогами чинного законодавства.
Таким чином, з метою придбання іноземної валюти на
відрядження за кордон підприємством, яке не має валютного рахунку,
необхідно звернутися до обслуговуючого банку з метою врегулювання
зазначеного питання відповідно до законодавства.
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого
1993 р. N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і
валютного контролю" визначено, що у розрахунках між резидентами і
нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як
засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише
через уповноважені банки.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Закону України від 5
квітня 2001 р. N 2346-III ( 2346-14 ) "Про платіжні системи та
переказ грошей в Україні" операції з платіжними картками
здійснюються з урахуванням вимог, встановлених законами України та
нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 4.9 Положення про порядок емісії платіжних карток і
здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою
Правління Національного банку України від 27 серпня 2001 р. N 367
( z0954-01 ), передбачено: "Корпоративні платіжні картки не
застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат
соціального характеру, а також для оплати зовнішньоторговельних
договорів (контрактів), що здійснюються від імені резидентів та
представництв юридичних осіб - нерезидентів. Правилами платіжної
системи можуть бути перед бачені також інші обмеження щодо
застосування корпоративних платіжних карток".
Враховуючи те, що питання порядку організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на території України, переміщення
іноземної валюти через митний кордон України, а також використання
платіжних карток, як для здійснення безготівкових платежів, так і
отримання готівки, належать до компетенції Національного банку
України, з метою отримання більш детальних роз'яснень необхідно
звернутися безпосередньо до Національного банку України.
Заступник Міністра В.Шаповалов