Перший Протокол
до Конвенції про захист прав
і основних свобод людини (1)
Париж, 20.III.1952
( Конвенцію ратифіковано Законом
N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.1997 )
Дата підписання: 20.03.52 р.
Дата ратифікації: 17.07.97 р.
_______________
(1) Назви статей включено та текст доповнено відповідно до
положень Протоколу N 11 ( 994_536 ) (ETS N 155) з моменту набрання
ним чинності.
Уряди держав-членів Ради Європи, які підписали цей Протокол,
сповнені рішучості вжити заходів для колективного
забезпечення здійснення деяких прав і свобод, які не включені до
розділу I Конвенції про захист прав людини та основних свобод
( 995_004 ), підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі
"Конвенція"),
домовилися про таке:
Стаття 1
Захист права власності
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти
своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше
як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або
загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право
держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними
для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до
загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших
зборів або штрафів.
Стаття 2
Право на освіту
Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту. Держава при
виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і
навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і
навчання відповідно до своїх релігійних і світоглядних переконань.
Стаття 3
Право на вільні вибори
Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні
вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в
умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у
виборі законодавчого органу.
Стаття 4 (2)
Територіальне застосування
Будь-яка Висока Договірна Сторона може при підписанні або
ратифікації чи будь-коли після цього надіслати Генеральному
секретареві Ради Європи заяву, в якій зазначаються межі
застосування нею положень цього Протоколу до територій, що
зазначені в цій заяві і за міжнародні відносини яких вона несе
відповідальність.
Будь-яка Висока Договірна Сторона, яка надіслала заяву на
підставі попередньої частини, може час від часу робити інші заяви
про зміну умов будь-якої попередньої заяви чи припинення
застосування положень цього Протоколу щодо будь-якої території.
Заява, зроблена згідно з цією статтею, вважається такою, що
зроблена відповідно до пункту 1 статті 56 Конвенції ( 995_004 ).
_______________
(2) Текст із поправками, внесеними відповідно до положень
Протоколу N 11 ( 994_536 ) (ETS N 155).
Стаття 5
Зв'язок із Конвенцією
Високі Договірні Сторони розглядають положення статей 1, 2, 3
і 4 цього Протоколу як додаткові статті Конвенції ( 995_004 ), і
всі положення Конвенції застосовуються відповідно.
Стаття 6
Підписання та ратифікація
Цей Протокол відкритий для підписання членами Ради Європи,
які підписали Конвенцію ( 995_004 ); він ратифікується одночасно з
ратифікацією Конвенції або після її ратифікації. Протокол набирає
чинності після здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот.
Для тих держав, які підписали цей Протокол і які ратифікуватимуть
його після набрання ним чинності, Протокол набирає чинності з дня
здачі на зберігання їхніх ратифікаційних грамот.
Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному
секретареві Ради Європи, який повідомляє всіх членів Ради про тих,
хто здійснив ратифікацію.
Вчинено в Парижі двадцятого дня березня місяця 1952 року
англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково
автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві
Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цього
Протоколу кожному урядові, який його підписав.