У цій добірці друкуються відповіді на запитання, що надходять як від платників податків, так і від податківців щодо застосування законодавчих та нормативних документів, які стосуються порядку подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.
Аналогічні запитання виникають також і в податківців, тому, звернувшись до положень ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон №2181-ІІІ), можна впевнено сказати, що податкова інспекція допустилася помилки при застосуванні до підприємства штрафної санкції.
За зазначених у запитанні обставин (податкові декларації не подавалися, а оподатковувані обороти і суми податкових зобов'язань мали місце) штрафну санкцію потрібно застосувати відповідно до норм підпунктів 1 7.1.1 і 1 7.1.2 п. 1 7.1 ст. 1 7 цього Закону, а саме: за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, слід застосувати до підприємства штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Крім цього, додатково до штрафу, встановленого пп. 17.1.1 п. 1 7.1 ст. 1 7 зазначеного Закону, до підприємства слід застосувати штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У запитанні не повідомлено про кількість податкових періодів, за які не були подані податкові декларації, та про кількість місяців затримки податкової декларації. Тому перевірити, чи правильно визначено суму штрафу, неможливо, і вона може бути меншою або більшою від застосованої, залежно від наведених показників.
Пунктом 17.2 ст. 17 Закону № 2181-111 встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то зазначені штрафи не застосовуються.
Враховуючи те, що підприємство не виконало вимог п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, застосування штрафних санкцій податковою інспекцією за донарахованими перевіркою сумами податків є правомірним.
Аналогічні ситуації мають місце також серед скарг платників податків, які надходять до Департаменту апеляцій ДПА України.
Потрібно зазначити, що дії податкової інспекції є правомірними і грунтуються на положеннях пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, яким передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання податкового повідомлення-рішення. У цьому разі таке рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Зазначений підпункт містить норму про те, що про кожний випадок судового оскарження рішень платник податків зобов'язаний повідомити письмово контролюючий орган, який надіслав податкове повідомлення-рішення, але неповідомлення платником податків податкової інспекції про фактичне оскарження її рішення до суду не може бути підставою для розгляду податковою інспекцією по суті скарги на податкове повідомлення-рішення, яке оскаржено до суду. Тому в цьому разі податкова інспекція вчинила правомірно, повідомивши платника податків про положення пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону.
Дійсно, такі випадки можливі й зумовлені тим, що платник податку вчасно не повідомив податкову інспекцію про оскарження її податкового повідомлення-рішення до ДПА України.
За умови дотримання платником податків установлених Законом № 2181-ІІІ порядку і строків подання скарги до ДПА України держподатінспекція повинна відкликати податкову вимогу, тому що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. У нашому випадку суму податкового зобов'язання ще не узгоджено, і процедура адміністративного оскарження триває. З метою недопущення зазначених у запитанні ситуацій платнику податків потрібно повідомити податкову інспекцію про оскарження її податкового повідомлення-рішення до органу ДПС вищого рівня та зазначити у повторній скарзі про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу ДПС про подання повторної скарги до органу ДПС вищого рівня (пп. 4 абзацу четвертого п. З Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 р. № 29, зареєстрованим у Мін'юсті України 18.12.96 р. за № 723/1748, у редакції наказу ДПА України від 03.03.2001 р. № 82, зі змінами та доповненнями).