Чи має право державний виконавець накласти арешт на майно боржника, якщо останній не виконує рішення суду?

У разі невиконання рішень суду в добровільному порядку діє Закон України «Про виконавче провадження», відповідно до ст. 4 якого заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на зарплату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передавання стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

За ст. 50 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях на них накладається арешт.

Якщо даних про наявність у боржника — юридичної особи — рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані в податкових органах, які зобов'язані надати йому потрібну інформацію в триденний термін.

Арешт на майно чи кошти боржника накладає державний виконавець до повного виконання рішення суду.

Арешт на майно боржника, зокрема на кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших фінансових установах, може бути знято за рішенням суду, а також за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку накладення арешту.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 11/2005