Чи є установа учасником господарських відносин? І Якщо так, то який обсяг її господарської компетенції?
У процесі здійснення своєї основної діяльності установи вступають у господарські відносини із забезпечення матеріально-технічних умов свого функціонування. Крім того, у випадках, передбачених законодавством, установи можуть здійснювати господарську діяльність, яка сприяє досягненню основних цілей їх створення, і тоді вони виступають як суб'єкти господарювання (ч. 1 ст. 55, ч. 7 ст. 111, ст. 131, ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу).
Не всі елементи загального правового статусу установи є складовими її господарсько-правового статусу. Такі елементи, як порядок створення і припинення діяльності установи, а також порядок управління нею в основному перебувають за межами господарсько-правового регулювання. Навпаки, господарська компетенція установи — це сукупність двох самостійних елементів її господарсько-правового статусу, якими є належні установі речові права та її повноваження у різних сферах господарювання.
У структурі господарсько-правового статусу установи можна виділити п'ять самостійних елементів:
1) основні цілі та завдання;
2) господарські функції;
3) речові права;
4) компетенція в різних сферах господарювання;
5) майнова відповідальність.
Перші два з них складають основу такого статусу, три інших елементи відбивають специфіку господарсько-правового статусу установи.
Господарська діяльність некомерційних організацій повинна відповідати їхньому основному призначенню. На основі існуючої класифікації спеціальних коштів бюджетних
організацій можна розділити дозволені установам види господарської діяльності на непрофільні (які мають допоміжний обслуговуючий характер і припустимі для будь-яких установ, що мають, право здійснювати господарську діяльність) та профільні (які безпосередньо пов'язані з виконанням основних функцій установи, отже, характерні лише для установ певного профілю). Як профільна, так і непрофільна господарська діяльність установ може здійснюватися в режимі підприємництва, причому установи можуть займатися підприємництвом опосередковано — через створені ними або за їх участі підприємства. Можливість одноосібної або часткової участі установи в діяльності підприємств (господарських товариств зокрема) повинна бути зумовлена отриманням згоди з боку її засновників.
Угодоздатність бюджетної установи обмежена її кошторисом, через що за зобов'язаннями, які приймаються бюджетними установами, ведеться казначейський контроль.