Які дії потерпілий, покусаний собакою, може вчинити щодо його хазяїна? Які докази необхідно зібрати для того, щоб звернутися до суду?
Цивільний кодекс (далі — ЦК) передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. ЦК визнає джерелом підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням матеріальних об'єктів, що в силу своїх властивостей проявляють ознаки випадковості, шкідливості та непідконтрольності людині, в результаті чого створюється підвищена небезпека для оточення. Згідно зі ст. 1187 ЦК такими об'єктами є транспортні засоби, механізми та обладнання, хімічні, радіоактивні, вибухо- і вогненебезпечні та інші речовини, дикі звірі, службові собаки та собаки бійцівських порід тощо. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє зазначеним об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, якщо особа постраждала внаслідок укусів службового собаки або собаки бійцівської породи (для визначення, до якої категорії віднесена та чи інша порода, можна звернутися до кінологічного клубу або скористатися спеціальним довідником), то за умов, що відома особа хазяїна собаки, можна подати позов до суду про відшкодування шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди є таким цивільно-правовим зобов'язанням, за якого потерпілий має право вимагати від боржника (особи, що відповідає за заподіяну шкоду) повного відшкодування завданої шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі чи відшкодування збитків. У випадку, який розглядається, мова може йти про відшкодування вартості лікування (а залежно від ступеня тілесних ушкоджень,— й відшкодування заробітку, втраченого внаслідок настання непрацездатності), та моральної шкоди, оскільки укус собаки може супроводжуватися фізичним болем та стражданнями, яких зазнає потерпілий (ст. 23 ЦК).
Найважливішою серед підстав для накладення відповідальності є наявність шкоди. Шкода у цьому випадку визначається тілесними ушкодженнями, встановленими лікарем, до якого обов'язково повинен звернутися потерпілий. Саме медична довідка і стане вирішальним доказом заподіяння шкоди внаслідок укусів собаки у суді, оскільки шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між дією і самою шкодою.
У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину, але особливістю відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є те, що його власник зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від того була шкода заподіяна винно чи ні.
Але суд, при вирішенні такої справи, повинен з'ясувати, чи не сприяла виникненню шкоди груба необережність самого потерпілого (чи не дражнив потерпілий собаку). Якщо судом буде з'ясовано, що це так, розмір відшкодування буде зменшений.