Під час лікування був неправильно поставлений діагноз, що в подальшому негативно вплинуло на стан здоров'я хворого. Якими повинні бути дії потерпілого? Якими доказами слід обґрунтувати позовні вимоги?
Звісно, захищати порушене право відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу треба в суді. У даному випадку йдеться про особисте немайнове благо — здоров'я людини. Згідно зі ст. 1195 ЦК медичний заклад, який завдав шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язаний відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Підставою для стягнення шкоди, що виникла внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, є цивільне правопорушення, обов'язкові елементи якого — наявність самої шкоди, вина особи, що причинили шкоду, протиправність дій (бездіяльності) цієї особи, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) і наслідками, тобто шкодою. Із правової точки зору, сполучення зазначених елементів утворює склад цивільного правопорушення, що тягне відповідальність за заподіяння шкоди життю й здоров'ю.
Загальним принципом відповідальності за заподіяння шкоди життю й здоров'ю є відповідальність за вину. При цьому діє презумпція вини особи, що заподіяла шкоду, тому позивач у всіх випадках звільняється від доведення наявності провини в діях (бездіяльності) заподіювана шкоди. Навпаки, медичний заклад (державної чи іншої форми власності), виступаючи як відповідач, повинен довести відсутність вини у своїх діях (бездіяльності).
Вина медичної установи виявляється у винному поводженні її працівників — відповідно до ст. 1172 ЦК юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Так само вона відповідає за дії осіб, що працюють за цивільно-правових договором підряду. При цьому не має значення, є для працівника робота в цьому медичному закладі основною або ж він працює там за сумісництвом. Спід зазначити, що у випадку, коли медичним закладом була відшкодована шкода, заподіяна його працівником при виконанні останнім своїх трудових обов'язків, цей заклад має право регресу до свого працівника в розмірі виплаченого відшкодування. Право регресу зберігається й при розірванні або припиненні трудових (або цивільно-правових) відносин із цим працівником (підрядником).