МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Л И С Т
26.09.2005 N 13739/Ч
Голові Харківської обласної
організації "ПОРА!"
Чижову О.В.
Про розгляд звернення
Шановний Олександре Володимировичу!
Розглянувши Ваше звернення щодо забезпечення захисту
конституційних прав громадян на таємницю телефонних розмов і
особистої інформації, повідомляю про наступне.
Важливість правовідносин в інформаційній сфері зумовила
необхідність конституційного закріплення основних прав та свобод
людини і громадянина через гарантування кожному таємниці
листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
(ст. 31 Конституції України ( 254к/96-ВР ), через заборону
втручання в особисте і сімейне життя людини, крім випадків,
передбачених Конституцією України. Не допускається збирання,
зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації
про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише
в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав
людини (ст. 32 Конституції України). Разом з тим кожен має право
вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію
усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих
прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки,
територіальної цілісності або громадського порядку з метою
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я
населення, для захисту репутації або прав інших людей, для
запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або
для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя (ст. 34
Конституції України).
Нормативно-правовим забезпеченням захисту конституційних прав
громадян на таємницю телефонних розмов і особистої інформації є
Закони України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII ( 2657-12 ) "Про
інформацію", від 28 лютого 1995 року N 74/95-ВР ( 74/95-ВР ) "Про
інформаційні агентства", від 16 листопада 1992 року N 2782-XII
( 2782-12 ) "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні", від 21 грудня 1993 року N 3759-XII ( 3759-12 ) "Про
телебачення і радіомовлення", від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР
( 270/96-ВР ) "Про рекламу", від 18 листопада 2003 року N 1280-IV
( 1280-15 ) "Про телекомунікації", від 4 жовтня 2001 року
N 2759-III ( 2759-14 ) "Про поштовий зв'язок", від 21 січня
1994 року N 3855-XII ( 3855-12 ) "Про державну таємницю",
18 лютого 1992 року N 2135-XII ( 2135-12 ) "Про
оперативно-розшукову діяльність", а також міжнародні
нормативно-правові акти, укладені чи ратифіковані державою.
За наявності конституційних гарантій прав громадян в
інформаційній сфері законодавством України передбачені тимчасові
обмеження реалізації цих прав. Такі винятки з прав на таємницю
листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції
встановлюються лише судом у випадках, передбачених законом, з
метою запобігання злочинові чи з'ясування істини під час
розслідування кримінальних справ, якщо іншими способами одержати
інформацію неможливо (ст. 31 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
У ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"
( 2135-12 ) визначено підрозділи, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність із застосуванням
оперативно-технічних засобів. Проведення оперативно-розшукової
діяльності іншими підрозділами зазначених у цій статті органів,
підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними
організаціями та особами забороняється.
Громадяни України та інші особи відповідно до ч. 9 ст. 9
Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 )
мають право в установленому законом порядку одержувати від
органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової
діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і
свобод та оскаржувати ці дії. Зведені ж відомості про кількість
виданих судових дозволів на проведення оперативно-розшукової
діяльності із застосуванням оперативно-технічних засобів
становлять державну таємницю.
Дотримання вимог чинного законодавства, яке регламентує
зняття інформації з каналів зв'язку, забезпечується через відомчий
та судовий контроль, а також прокурорський нагляд.
З повагою,
В. о. Міністра Ю.В.Луценко