Згідно з ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) банк використовує грошові кошти, що знаходяться на рахунку клієнта, гарантуючи йому право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
А питання чи повинен банк сплачувати проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сторони можуть вирішити за домовленістю між собою на власний розсуд, закріпивши відповідну умову безпосередньо у договорі банківського рахунка. Якщо ж в останньому відсутні будь-які вказівки на оплатність чи безоплатність такого користування, то за загальним правилом, що міститься у ч. 1 ст. 1070 ЦКУ, банк зобов'язаний виплачувати клієнтові проценти за користування грошовими коштами на його рахунку.
Нараховані проценти зазвичай сплачуються банком зі спливом кожного кварталу шляхом зарахування їх суми на рахунок клієнта. Проте у договорі банківського рахунка може бути обумовлена й інша періодичність їх сплати — у такому разі, зважаючи на диспозитивність наведеного правила, пріоритет матимуть умови договору. Розмір процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, також встановлюється у договорі банківського рахунка. Якщо ж сторони його не узгодили і в договорі немає прямої вказівки на безоплатність користування банком грошовими коштами на рахунку клієнта, проценти за договором банківського рахунка сплачуватимуться у тому ж самому розмірі, що звичайно виплачується банком за вкладами на вимогу.