Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) передбачено, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власникові рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Таким чином, предметом договору банківського рахунка є надання послуг з приводу розрахунково-касового обслуговування, які переважно пов'язані з переказом грошей з рахунка й на рахунок клієнта та видачею йому грошей у готівковій формі. Тому порушення банком строків проведення операцій за рахунком клієнта (несвоєчасне зарахування на нього грошових коштів, що надійшли клієнтові), безпідставне списання з рахунка клієнта грошових коштів, а також порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка є неналежним виконанням банком його обов'язків за договором банківського рахунка, що, у свою чергу, є підставою для покладення на банк відповідальності за порушення ним зобов'язання.
Так, при виявленні наведених вище порушень, банк згідно зі ст. 1073 ЦКУ повинен негайно зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного утримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки (за умови, що інші правові наслідки невиконання чи неналежного виконання банком своїх зобов'язань не встановлені у законі). У ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ (відповідно до ст. 8 цього закону воно повинно бути виконано протягом операційного часу банку в день надходження відповідного розрахункового документа) передбачено зобов'язання банку сплатити клієнтові пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми переказу (якщо тільки інший розмір пені не обумовлений договором між банком та клієнтом).
У разі помилкового переказу коштів з рахунка клієнта на рахунок неналежного утримувача, що стався з вини банку, останній зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу належному утримувачу. Одночасно банк зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного утримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.
Банк відповідає і за розголошення відомостей, які становлять банківську таємницю (згідно зі ст. 60 Закону «Про банки і банківську діяльність» до неї належить, зокрема, інформація про стан рахунків клієнтів, про операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди тощо). Зазначені відомості можуть бути надані лише самим клієнтам або їхнім представникам, а також (як виняток) чітко визначеним у ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» органам державної влади (виключно у випадках та в порядку, встановлених у цьому ж законі).