ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
09.10.2006 N 11360/6/15-0616
Про плату за землю
(Витяг)
Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12 )
"Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 N 378/96-ВР
( 378/96-ВР ) (зі змінами та доповненнями, далі Закон N 2535-XII)
встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного
податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних
часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -
учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний
податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється
орендна плата.
Підставою для нарахування земельного податку, як визначено
статтею 13 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ), є дані державного
земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка
перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди
такої земельної ділянки.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним
( 2768-14 ) та Цивільним ( 435-15 ) кодексами, Законом України
від 06.10.98 N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду землі" в редакції
Закону від 02.10.2003 N 1211-IV ( 1211-15 ) (із змінами та
доповненнями, далі Закон N 161-XIV) та іншими нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди
землі.
Відповідно до статті 13 Закону N 161-XIV ( 161-14 ) договір
оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за
плату передати орендареві земельну ділянку в користування на
певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну
ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного
законодавства.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і
строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою
сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за
земельні ділянки державної та комунальної власності, які
встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ).
Річна орендна плата за земельні ділянки державної та
комунальної власності, як визначає стаття 21 Закону N 161-XIV
( 161-14 ), не може бути меншою за розмір земельного податку, що
встановлюється Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ),
та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. У разі
визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено
більший розмір орендної плати.
Отже, орендар земель державної і комунальної власності
відповідно до вимог чинного законодавства є платником орендної
плати за землю на підставі укладеного з відповідним органом
місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором
оренди землі.
<...>
Заступник Голови Л.Є.Боєнко