Щодо нарахування дивідендів відкритими акціонерними товариствами, в статутних фондах яких є державний пакет акцій

Цей інструктивний лист розроблений відповідно до Законів України "Про господарські товариства" (1576-12) , "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) , "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р. N 349-IV (349-15) , Концепції корпоративно-дивідендної політики держави (v0781224-01) .

Положення інструктивного листа поширюються на корпоратизовані, але ще не приватизовані акціонерні товариства, акціонерні товариства, що знаходяться у стадії приватизації та де держава має вирішальний вплив на рішення, які відносяться до компетенції вищого органу акціонерного товариства, а також на підприємства, що входять до складу холдингових компаній, державних акціонерних компаній, державних холдингових компаній, лізингових компаній, частка акцій у статутному фонді яких становить не менш як 50 відсотків.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) питання затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку, терміну та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Загальні збори акціонерів з питання розподілу чистого прибутку за річними результатами діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, мають бути проведені до 1 травня року, наступного за звітним.

Рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результати діяльності акціонерного товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися з прибутку, отриманого за результатами діяльності звітного року, а також нерозподіленого прибутку минулих років.

Під час визначення маси чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, не враховуються надзвичайні доходи в частині коштів, отриманих товариствами внаслідок списаної податкової заборгованості.

Для реалізації завдань щодо надходження коштів до Державного бюджету України Фонд державного майна України щороку розробляє базові нормативи частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами господарської діяльності ВАТ, подає на узгодження Кабінету Міністрів України та доводить органам, що здійснюють управління державними корпоративними правами, для прийняття відповідних рішень на загальних зборах акціонерів (додаток 1).

Фонд державного майна України за поданням органу управління державними корпоративними правами може приймати рішення щодо зменшення нормативу відрахувань до фонду дивідендів з метою стимулювання економічного розвитку акціонерних товариств у разі:

1) залучення підприємствами 100 відсотків амортизаційних відрахувань як джерела відтворення основних виробничих фондів, модернізації морально застарілого обладнання;

2) застосування прискореної амортизації основних фондів;

3) раціонального використання капітальних вкладень, зменшення вартості і скорочення термінів капітального будівництва, своєчасного введення в дію виробничих потужностей (додаток 2).

Зазначена інформація, підписана головою правління та головним бухгалтером акціонерного товариства за погодженням зі спостережною радою, подається до Фонду державного майна України (регіональних відділень) за 30 днів до скликання загальних зборів акціонерів.

Залежно від стану виконання завдань, установлених на поточний рік Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, та фінансових можливостей товариств Фонд державного майна України може здійснювати коригування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у відповідному році, але не більше ніж на 10 відсотків від запланованої.

Сума зниження відрахувань до фонду дивідендів вважається реінвестуванням у виробництво акціонерного товариства.

За результатами розгляду всіх чинників, що впливають на розмір дивідендів, Фонд державного майна України (регіональне відділення) готує рішення про нарахування дивідендів (додаток 3), який підписується керівництвом Фонду державного майна України (регіонального відділення).

Це рішення є частиною завдання уповноваженої особи з управління державними корпоративними правами, яка бере участь у загальних зборах акціонерів відкритих акціонерних товариств.

У разі прийняття вищим органом акціонерного товариства рішення про виплату дивідендів мають бути чітко встановлені (з повним їх відображенням у протоколі зборів) такі положення:

розмір дивідендів, що припадає на державний пакет акцій та на одну акцію; дата початку та закінчення виплати дивідендів;

спосіб виплати дивідендів;

порядок виплати дивідендів.

З метою визначення переліку інвесторів (акціонерів), які мають право на отримання дивідендів, акціонерне товариство на початок терміну виплати дивідендів має забезпечити складання:

при документарній формі випуску іменних акцій - реєстру власників іменних акцій, складеного реестроутримувачем на дату початку виплати дивідендів;

при бездокументарній формі випуску акцій - зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів, складеного депозитарієм на дату початку виплати дивідендів. Виплата нарахованих дивідендів відповідно до прийнятого рішення є обов'язковим для виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами.

Дивіденди на державну частку акцій перераховуються до Державного бюджету України у 30-денний термін після проведення загальних зборів.

Оподаткування дивідендів здійснюється у порядку, визначеному статтею 7.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 30 відсотків (з 1 січня 2004 р. - 25 відсотків) нарахованої суми дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Отже, 100 відсотків нарахованих дивідендів на державні корпоративні права перераховуються на рахунки Державного казначейства України за місцезнаходженням емітента (із зазначенням коду бюджетної класифікації 210500 "Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств"),

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на дивіденди покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток.

Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів).

Платіжний документ, який надається платником податку банківській установі, що його обслуговує, має відображати суму дивідендів, яка підлягає виплаті, а також утриману суму податку на дивіденди.

По підприємствах, які були корпоратизовані та не підлягають приватизації, або за якими рішення щодо приватизації ще не прийняте, галузеві міністерства та відомства, що здійснюють корпоративне управління, готують переліки вищевказаних підприємств, здійснюють аналіз результатів їх господарської діяльності, приймають рішення щодо нарахування дивідендів відповідно до пунктів 2, 3, 4 розділу II Концепції корпоративно-дивідендної політики держави (v0781224-01) та до кінця звітного року вживають заходів щодо їх перерахування до державного бюджету.

Інформація про заходи, вжиті для забезпечення перерахування до державного бюджету дивідендів, нарахованих на частку майна, що належить державі у статутному фонді товариств, надається Фонду державного майна України щомісяця до 1 числа для узагальнення та звітування перед Кабінетом Міністрів України.

Інструктивний лист ФДМУ від 09.08.2002 N 10-17-10123* (v10_1224-02) вважати недійсним.