Вирішення зазначеного питання залежить від того, чи був договір оренди укладений на певний строк, чи без зазначення в ньому строку оренди — в останньому випадку він вважатиметься укладеним на невизначений строк.
Від договору оренди, укладеного на невизначений строк, кожна зі сторін може відмовитися у будь-який час. Але при цьому дійсно необхідно попередити (письмово) другу сторону за один місяць, а у разі оренди нерухомого майна — за три місяці до терміну бажаного припинення договору (абз.2 ч.2 ст. 763 ЦК). Встановлення законодавством зазначеного обов'язку завчасного попередження є цілком обґрунтованим, оскільки це дозволяє запобігти збиткам, які могли б виникнути у другої сторони у зв'язку з неочікуваним розірванням договору.
Строки попередження про відмову від договору оренди обчислюються від дня відповідного повідомлення другої сторони або ж від дня, коли вона повинна була про це дізнатися.
Можливість же розірвання договору оренди з боку орендодавця завжди пов'язана з порушенням орендарем своїх зобов'язань. Так, відповідно до ст. 783 ЦК орендодавець має право на розірвання договору оренди, якщо:
орендар користується майном всупереч його призначенню або договору;
орендар передав майно без дозволу орендодавця у користування іншій особі;
орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження майна;
орендар не приступив до проведення капітального ремонту майна (за умови, що цей обов'язок за умовами договору був покладений на орендаря).
Отже, орендар цілком справедливо вимагає від вас надання йому строку для того, щоб знайти нову квартиру. Якщо між вами було укладено договір оренди безстроковий, то після того, як ви письмово попередити орендаря припинити договір і до звільнення ним квартири, має пройти не більше трьох місяців.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 18/2007