Працюю у сільському господарстві, у якому заробітну плату надають натурою, але натуроплата для мене є небажаною. Чи має право керівництво підприємства без моєї згоди виплачувати заробітну плату натурою, посилаючись на те, що вироблена продукція не реалізується?

Ст. 23 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 % нарахованої за місяць, у ~их галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 03.04.1993 р. Можливість натуроплати повинна бути передбачена у колективному договорі і, як виняток, з метою недопущення заборгованості із заробітної плати.

Отже, натуроплата не може перевищувати 30% нарахованої за місяць зарплати, роботодавець не вправі примушувати вас без вашої згоди одержувати заробітну плату натуроплатою, адже це буде порушенням ст. 23 зазначеного Закону.

В колективному договорі сільськогосподарського підприємства повинні визначатися умови виплати заробітної плати натурою: яка частина нарахованої в грошовій формі оплати праці виплачуватиметься натурою, якою продукцією і за якими цінами буде обчислюватися.

Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 03.04.1993 р. визначено перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою:

зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що випускається підприємствами оборонної промисловості;

продукція, що має стратегічне значення за переліком, що визначається актами законодавства;

вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби;

товари виробничо-технічного призначення;

нафта й нафтопродукти;

продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива;

продукція целюлозчо-паперової промисловості;

будівельні матеріали та вироби з них;

лісоматеріали (крім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель);

товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості;

благородні метали і коштовне каміння, вироби з них;

усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали;

непродовольчі товари народного споживання;

продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами і насіннєвими заводами та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, які забезпечують перевезення цукрових буряків;

продукція переробки ефіроолійних культур, крім олії рослинної, призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств;

кокони шовкопряду;

махорка, тютюн і тютюнові вироби;

продукція звірівництва, хутро;

вовна (сировина); шкіра та шкірсировина;

сировина льону, конопель, бавовни для текстильної промисловості;

лікарські рослини, рицина, хміль, мак;

коренеплоди цукрових буряків і продукція їх переробки;

продукція насінництва;

продукція бджільництва, крім меду;

племінне поголів'я тварин.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 36 /2007