Начальникам регіональних 

митниць, митниць 

(крім Регіональної 

інформаційної митниці) 

У зв'язку зі зверненням до Державної митної служби України Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (лист від 12.01.08 N 120/3) повідомляємо.

Відповідно до статті 204 Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV (92-15) (далі - Кодекс) тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Згідно з абзацом дев'ятим статті 206 дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Слід також зазначити, що питання тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів, крім Кодексу регулюється положеннями Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення (995_472) , прийнятих 26 червня 1990 року у м. Стамбулі, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 24.03.04 N 1661-IV (1661-15) "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" (далі - Стамбульська конвенція).

Відповідно до статті 2 Стамбульської конвенції (995_472) кожна із Договірних Сторін відповідно до положень цієї Конвенції, зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції. Не впливаючи на положення Додатка E, режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.

При цьому, відповідно до статті 2 Додатку С до цієї Конвенції (995_472) правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 Конвенції користуються транспортні засоби комерційного чи приватного використання.

Згідно зі статтею 1 Додатку С до Стамбульської конвенції (995_472) під терміном "комерційне використання" розуміється платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, а під терміном "приватне використання" - перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Відповідно до пункту "f)" статті 1 Стамбульської конвенції (995_472) термін "особа" означає як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом.

Статтею 5 Додатку С до Стамбульської конвенції (995_472) встановлено, що для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, які надаються цим Додатком:

а) транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території;

b) транспортні засоби приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території.

Таким чином пільги, які надаються цим Додатком (995_472) , а саме - режимом тимчасового ввезення із загальним умовним звільненням від сплати ввізного мита та податків й без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру поширюються лише на:

транспортні засоби комерційного використання, які повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території, та

транспортні засоби приватного використання, які повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території.

При цьому, згідно з частиною першою статті 9 Додатку С до Стамбульської конвенції (995_472) подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 N 959-XII (959-12) (зі змінами):

зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно зі статтею 6 цього Закону (959-12) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Крім цього, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 26.11.98 за N 16-рп/98 (v016p710-98) встановив, що положення частини другої статті 6 Закону Української РСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) треба розуміти так, що передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законом або міжнародним договором України.

З огляду на вищевикладене, митне оформлення транспортного засобу (причепа/напівпричепа), що зареєстрований в органах реєстрації іноземних держав та ввозиться на митну територію України юридичними особами - резидентами, разом з тягачем, що має постійну державну реєстрацію в Україні, здійснюється в загальному порядку відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) при цьому режим вибирається декларантом згідно з положеннями Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV (92-15) .