Проект
на заміну раніше поданого
№ 2222 від 17.03.2008
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Антикорупційне бюро України
Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності
Антикорупційного бюро України, його структуру, права та обов'язки,
завдання та функції.
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Антикорупційного бюро України
Антикорупційне бюро України є спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань протидії корупції,
який забезпечує організацію та ведення системної протидії корупції
в органах влади і державного управління та правопорушенням, що
пов’язані з корупцією і становлять підвищену суспільну небезпеку
життєво важливим інтересам держави та її громадян, поновлення
законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, усунення
причин і наслідків вчинення корупційних діянь.
Антикорупційне бюро України створюється Кабінетом Міністрів
України у складі Міністерства внутрішніх справ України,
підпорядковане Кабінету Міністрів України та підконтрольне
Верховній Раді України.
Антикорупційне бюро України є юридичною особою, має поточні та
вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатку із
зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Стаття 2. Основні завдання Антикорупційного бюро України
Основними завданнями Антикорупційного бюро України є:
1) організація та ведення системної протидії корупції та
правопорушенням, що пов'язані з корупцією, які вчинені особами, що
уповноважені на виконання функцій держави:
- Голова та судді Конституційного Суду України, Голова та судді
Верховного Суду України, Голови та судді вищих спеціалізованих
судів України, Генеральний прокурор України та його заступники;
- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, депутати обласних рад, депутати міських рад у
містах Києві та Севастополі;
- Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр, віце-прем’єр-
міністри, міністри;
- професійні судді;
- прокурори та їх заступники;
- кандидати на пост Президента України та кандидати у народні
депутати України, зареєстровані в установленому законом порядку
Центральною виборчою комісією України;
- державні службовці, посади яких віднесені до першої та другої
категорій;
- посадові особи місцевого самоврядування, посади яких віднесені
до першої та другої категорій;
2) запобігання цим протиправним проявам, своєчасне їх виявлення
і припинення;
3) здійснення оперативно-розшукових та слідчих заходів, дізнання
та досудового слідства у справах про діяння, що містять ознаки
злочину, віднесені законом до його підслідності;
4) організація взаємодії органів дізнання та досудового слідства
Міністерства внутрішніх справ України у спільній їх діяльності
щодо протидії корупції;
5) здійснення інформаційно-аналітичної роботи з метою виявлення
та усунення причин і умов, які сприяють корупції, прогнозування та
розробка пропозицій і рекомендацій щодо підвищення ефективності
протидії корупційним правопорушенням;
6) контролювати виконання правил фінансування політичних
організацій (партій) чи їх об'єднань;
7) контролювати реалізацію проектів фінансової допомоги
міжнародних інституцій і інституцій іноземних держав;
8) відповідно до своєї компетенції перевіряти скарги і заяви
фізичних та юридичних осіб, проводити перевірки за ініціативою
Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України і Генерального прокурора України;
9) організація та ведення системної протидії корупції та
правопорушенням, що пов'язані з корупцією, які вчинені іншими
особами, уповноваженими на виконання функцій держави:
- органів влади Автономної Республіки Крим або органів
місцевого самоврядування:
- депутати сільських, селищних, міських (міст, де не має
районних рад), районних у містах рад;
- державні службовці, посади яких віднесені до третьої, четвертої,
п’ятої, шостої та сьомої категорій;
- посадові особи місцевого самоврядування, посади яких віднесені
до третьої, четвертої, п’ятої, шостої та сьомої категорій;
- військові посадові особи Збройних Сил України та інших військових
формувань;
- народні засідателі і присяжні;
- працівники правоохоронних органів;
- особи, що прирівняні до осіб, уповноважених на виконання
функцій держави, органів влади Автономної республіки Крим або
органів місцевого самоврядування;
- посадові особи благодійних організацій, які частково
фінансуються з державного або місцевого бюджетів;
- помічники-консультанти народних депутатів України та інших
виборних осіб, які одержують заробітну плату за рахунок коштів
державного або місцевого бюджету;
- посадові особи та співробітники міжнародних організацій, –
здійснюється підрозділами кримінальної міліції Міністерства
внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органами
прокуратури, військовою службою правопорядку в Збройних Силах
України, та іншими органами і підрозділами, що створені з метою
протидії корупції згідно з чинними законодавством;
10) якщо співробітник Антикорупційного бюро встановив в
процесі розслідування, чи проведення оперативно-розшукової
діяльності зв’язок між особами, зазначених в пункті 1, та особами,
зазначених у пункті 9 цієї статті, подальше слідство і проведення
оперативно-розшукової діяльності здійснюється працівником
Антикорупційного бюро України.
Стаття 3. Правові засади діяльності Антикорупційного бюро
України
Антикорупційне бюро України у своїй діяльності керується
Конституці:ю України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) , цим Законом та іншими
виданими у відповідності з ними нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Принципи організації та діяльності Антикорупційного
бюро України
Основними принципами організації та діяльності
Антикорупційного бюро України є:
законність; пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
соціальна справедливість; позапартійність; централізація;
підконтрольність; єдиноначальність; колегіальність при розробці
важливих рішень; взаємодія з органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, громадськими організаціями й населенням;
відкритість для демократичного цивільного контролю із додержанням
вимог законодавства про охорону державної таємниці.
Стаття 5. Взаємодія Антикорупційного бюро України з органами
державної влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами,
громадянами та їх об'єднаннями
Антикорупційне бюро України для виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими державними органами у порядку та на
засадах, визначених законодавством.
Антикорупційне бюро України має право для виконання покладених
на нього завдань залучати громадян України, іноземців та осіб без
громадянства, за їх згодою, до співробітництва у порядку,
встановленому Законом України „Про оперативно-розшукову
діяльність” ( 2135-12 ) (2135-12) . Примусове залучення громадян до
співробітництва з Антикорупційним бюро України забороняється.
Стаття 6. Міжнародне співробітництво
Антикорупційне бюро України здійснює співробітництво у сфері
протидії корупції і злочинам, які пов'язані з корупцією, з
міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими
організаціями інших держав.
Розділ II
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА, ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 7. Загальна структура і чисельність Антикорупційного
бюро України
Положення про Антикорупційне бюро України та його загальна
структура затверджується Кабінетом Міністрів України.
Штатна чисельність працівників Антикорупційного бюро України
затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра
внутрішніх справ України.
До складу Антикорупційного бюро України входять оперативно-
розшукові, оперативно-технічні, слідчі, інформаційно-аналітичні та
інші підрозділи.
Антикорупційне бюро України для тимчасового утримання осіб,
затриманих та взятих під варту, згідно із чинним законодавством,
використовує існуючі ізолятори тимчасового тримання.
Антикорупційне бюро України виконує покладені на нього
завдання як безпосередньо, так і через підрозділи Міністерства
внутрішніх справ України.
Стаття 8. Директор Антикорупційного бюро України
Керівництво діяльністю Антикорупційного бюро України здійснює
його Директор, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів
України за поданням Міністра внутрішніх справ України і за
погодженнм з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з
організованою злочинністю і корупцією, строком на п'ять років та
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за погодженням з
Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою
злочинністю і корупцією.
Директор Антикорупційного бюро України несе персональну
відповідальність за виконання завдань, покладених на
Антикорупційне бюро України.
Директором Антикорупційного бюро України може бути особа, яка
відповідає таким вимогам:
- є громадянином України;
- має вищу юридичну освіту;
- стаж роботи в правоохоронних органах не менше 10 років;
- володіє державною мовою;
- проживає в Україні не менше 10 останніх років;
- не був засуджений за умисне злочинне діяння (незалежно
від зняття або погашення судимості) або є реабілітованим;
- відповідає, встановленим законом вимогам для одержання
спеціального дозволу на доступ до державної таємниці;
- не є членом будь-якої партії чи громадського об'єднання;
- не є, і не був учасником організації, забороненої законом
або ухвалою суду.
Дострокове звільнення з посади Директора Антикорупційного бюро
України здійснюється в разі:
- досягнення ним граничного віку перебування на державній
службі;
- призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я
відповідно до висновків медичної комісії;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- припинення його громадянства;
- подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
- порушення вимог щодо несумісності;
- вступу у політичну організацію (партію) чи в об'єднання
політичних організацій (партій);
- відмови від прийняття або порушення Присяги, передбаченої
статтею 11 цього Закону;
- недовіри, висловленої не менш ніж двома третинами депутатів
від складу Верховної Ради України;
- в інших випадках, передбачених Законами України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12) .
Заступники Директора Антикорупційного бюро України
призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом
Міністрів України за поданням Директора Антикорупційного бюро
України.
Директор:
1) організовує роботу Антикорупційного бюро України, координує
і контролює діяльність його структурних підрозділів;
2) призначає на посади та звільняє з посад керівників
структурних підрозділів Антикорупційного бюро України; визначає
відповідно до законодавства порядок призначення та звільнення
інших працівників;
3) готує до затвердження Кабінетом Міністрів України штатний
розпис Антикорупційного бюро України;
4) затверджує положення про структурні підрозділи
Антикорупційного бюро України;
5) видає у межах повноважень накази і розпорядження,
обов'язкові до виконання працівниками Антикорупційного бюро
України;
6) скликає і веде засідання колегії Антикорупційного бюро
України;
7) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним
розпордником яких є Антикорупційне бюро України, та затверджує
звіт про виконання цих рішень;
8) розглядає скарги фізичних та юридичних осіб на дії
працівників Антикорупційного бюро України;
9) вживає заходів щодо забезпечення конфіденційності
інформації та запобіганню несанкціонованому доступу до неї;
10) встановлює порядок реєстрації, обробки, зберігання і
знищення отриманої Антикорупційним бюро України інформації;
11) вирішує питання про підслідність розгляду справ і ухвалення
рішень;
12) вирішує питання щодо заохочення чи накладення
дисциплінарних стягнень на працівників Антикорупційного бюро
України;
13) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо
вдосконалення законодавства з питань, які належать до
компетенції Антикорупційного бюро України;
14) представляє Антикорупційне бюро України у відносинах з
органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
політичними партіями і громадськими організаціями, правоохоронними
органами іноземних держав;
15) присвоює в межах повноважень, у встановленому
законодавством порядку, ранги державних службовців працівникам
Антикорупційного бюро України;
16) звітує щорічно Верховній Раді України, Президентові
України, Кабінету Міністрів України про діяльність
Антикорупційного бюро України;
17) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
Стаття 9. Колегія Антикорупційного бюро України
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції
Антикорупційного бюро України, обговорення найважливіших напрямів
його діяльності утворюється колегія у складі Директора (Директор
колегії), заступників Директора за посадою, інших керівних
працівників Антикорупційного бюро України.
Завданнями колегії є:
1) затвердження планів діяльності Антикорупційного бюро України
щодо виконання передбачених цим Законом функцій;
2) розгляд проектів договорів про співпрацю Антикорупційного
бюро України і відповідних служб іноземних держав;
3) вирішення будь-яких питань, що знаходяться у компетенції
Директора Антикорупційного бюро України, якщо його розгляд на
колегії Антикорупційного бюро України запропонований Директором
або третиною членів колегії Антикорупційного бюро України.
Засідання колегії Антикорупційного бюро України скликаються
на вимогу Директора або третини членів колегії Антикорупційного
бюро України.
Рішення колегії приймаються більшістю голосів присутніх на
засіданні членів колегії і впроваджуються наказами Директора
Антикорупційного бюро України.
Положення про колегію та її персональний склад (членів
колегії) затверджує Директор Антикорупційного бюро України.
Стаття 10. Працівники Антикорупційного бюро України
Працівниками Антикорупційного бюро України є державні
службовці з числа громадян України, які уклали трудовий договір
(контракт) терміном до п'яти років з правом приймати участь у
наступних конкурсах на раніше займані та інші посади в
Антикорупційному бюро України на умовах, визначених
законодавством.
На службу до Антикорупційного бюро України зараховуються
громадяни України на відкритій конкурсній основі, які за своїми
діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем,
станом здоров'я здатні виконувати відповідні службові обов'язки та
мають не менш ніж 5-річний стаж роботи в правоохоронних органах на
посадах пов’язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, проведенням
дізнання та досудового слідства і не притягалися до кримінальної
відповідальності.
Особам, що вперше зараховуються на службу до Антикорупційного
бюро України, необхідно пройти випробування терміном один рік. З
особою, яка не пройшла випробування, контракт не підписується без
подальшого пояснення причин відмови у постійному працевлаштуванні
в Антикорупційному бюро України.
Працівникам Антикорупційного бюро України при прийнятті на
роботу присвоюється ранг державного службовця у межах відповідної
категорії посад.
Працівники Антикорупційного бюро України не мають права:
перебувати на службі в інших правоохоронних органах; бути членами
політичних партій; займатися підприємницькою діяльністю
безпосередньо чи через посередників або підставних осіб; бути
повіреними третіх осіб у справах державного органу, в якому вони
працюють, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім
наукової та творчої діяльності).
Стаття 11. Присяга працівників Антикорупційного бюро України
Особи, які зараховуються на службу до Антикорупційного бюро
України, складають Присягу такого змісту:
"Вступаючи на службу до Антикорупційного бюро України,
присягаю на вірність Українському народові. Зобов'язуюся суворо
дотримувати Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) та законів України, сприяти
втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права,
свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої
обов'язки щодо протидії корупції. Якщо я порушу цю присягу, то
готовий нести відповідальність згідно з законом".
Працівник підписує текст Присяги, який зберігається за місцем
роботи.
Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 12. Обов’язки Антикорупційного бюро України
Антикорупційне бюро України зобов’язане:
1) вживати заходів для протидії корупції в органах влади і
державного управління та правопорушеннями, що пов’язані з
корупцією, запобігати цим протиправним явищам, своєчасно їх
виявляння та припинення;
2) проводити оперативно-розшукову діяльність, дізнання та
досудове слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину,
віднесені законом до його підслідності;
3) розробляти щорічну державну програму з протидії корупції,
яку затверджує Кабінет Міністрів України;
4) координувати діяльність інших державних органів у сфері
протидії корупції;
5) контролювати дотримання обмежень, встановлених для осіб,
що вказані в пункті 2 цього Закону;
6) контролювати виконання правил фінансування політичних
організацій (партій) чи їх об'єднань та політичних кампаній;
7) контролювати реалізацію проектів фінансової допомоги
міжнародних інституцій і інституцій іноземних держав;
8) відповідно до своєї компетенції перевіряти скарги і заяви
фізичних та юридичних осіб, проводити перевірки за ініціативою
Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України і Генерального прокурора України;
9) узагальнювати і аналізувати інформацію про проведені
перевірки, надані особами, що зазначені в пункті 1 статті 2 цього
Закону, декларації, порушення при їх подачі і про недотримання
встановлених законом обмежень;
10) аналізувати практику державних установ щодо протидії корупції;
11) узагальнювати і аналізувати досвід інших держав щодо протидії
корупції;
12) аналізувати нормативні акти і проекти нормативних актів, а
також виступати з ініціативою внесення до них змін, вносити
пропозиції для розробки проектів нових нормативних актів;
13) проводити дослідження і аналіз громадської думки;
14) інформувати суспільство про тенденції розвитку корупції і
виявлені випадки корупції, а також про проведені заходи щодо
протидії корупції;
15) взаємодіяти з відповідними службами іноземних держав у
сфері протидії корупції;
16) уживати заходів для забезпечення захисту прав і законних
інтересів учасників кримінального судочинства у кримінальних
справах, які розслідуються слідчими Антикорупційного бюро України,
особисту безпеку своїх працівників та інших осіб, що
надають допомогу у протидії корупції;
17) забезпечувати додержання режиму внутрішньої безпеки і
таємності в роботі, конфіденційності інформації та її джерел;
18) організовувати проведення науково-дослідних робіт з питань
протидії корупції та злочинами, які пов'язані з корупцією і
становлять підвищену суспільну небезпеку, впроваджувати їх
результати у свою діяльність;
19) додержуватися вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) ,
цього Закону та інших законів України, забезпечувати відповідність
прийнятих рішень за заявами та повідомленнями, а також у
кримінальних справах під час проведення досудового слідства.
Стаття 13. Права Антикорупційного бюро України
Антикорупційне бюро України має право:
1) безперешкодно і безоплатно одержувати інформацію з питань,
що належать до його компетенції, з автоматизованих інформаційних
і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом
України, Генеральною прокуратурою України, Національним банком
України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного
майна України, Державним комітетом з питань фінансового
моніторингу, Рахунковою палатою України, міністерствами,
комітетами, іншими центральними органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування України;
2) укладати договори з юридичними і фізичними особами на
виконання робіт і надання послуг у сфері інформаційно-аналітичного
та іншого забезпечення;
3) входити безперешкодно у будь-який час доби на територію і в
приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі, до
пунктів пропуску через Державний кордон України та зони митного
контролю, з метою запобігання і документування корупційної
діяльності та інших злочинів;
4) ознайомитися з документами і матеріалами, необхідними для
проведення перевірки і такими, що містять комерційну таємницю або
конфіденційну інформацію;
5) витребувати від правоохоронних та інших державних органів
оперативні матеріали, кримінальні справи та іншу інформацію, що
стосується протидії корупційним правопорушенням, які вчинені
особами, що вказані в пункті 1 статті 2 цього Закону;
6) вимагати надання необхідних документів і матеріалів
пов'язаних із перевіркою, від осіб, які вказані в пункті 1 статті
2 цього Закону, у визначений законодавством термін;
7) отримувати від банків у порядку, встановленому законом,
інформацію, яка містить банківську таємницю;
8) заборонити на три доби розрахункові банківські операції по
рахункам осіб, які підозрюються у вчиненні корупційних дій, з
послідуючим підтвердженням постановою суду;
9) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають
допомогу в протидії корупції;
10) застосовувати непрямі методи для обчислення реальних
доходів та видатків осіб, які вказані в пункті 1 статті 2 цього
Закону;
11) надсилати центральним та місцевим органам виконавчої
влади, органам місцевого самоврядування пропозиції щодо усунення
причин і умов, які сприяють корупції та вчиненню інших злочинів,
що пов'язані з корупцією.
Посадові особи, які без поважних причин відмовились надати
допомогу працівникові Антикорупційного бюро України в реалізації
його прав, передбачених цією статтею, несуть відповідальність
передбачену законодавством.
Розділ IV
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ПРАЦІВНИКІВ АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 14. Правовий захист працівників Антикорупційного бюро
України
Працівники Антикорупційного бюро України під час виконання
службових обов'язків діють у межах своїх повноважень.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності,
житла, майна працівника Антикорупційного бюро України, членів
його сім'ї та близьких родичів від злочинних посягань та
інших протиправних дій.
Образа працівника Антикорупційного бюро України, опір,
погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню
покладених на такого працівника завдань, тягнуть за собою
встановлену законом відповідальність.
Кримінальна справа щодо працівників Антикорупційного бюро
України може порушуватись лише Генеральним прокурором України або
його заступниками (чи за їх письмовою вказівкою) у встановленому
законом порядку.
Судове провадження, а також отримання необхідних дозволів на
проведення оперативно-розшукових та слідчих дій у кримінальних
справах щодо працівників Антикорупційного бюро України
здійснюються Апеляційним судом м. Києва.
Працівники Антикорупційного бюро України під час виконання
покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від
імені держави і перебувають під її захистом, їх затримання,
привід, арешт і пов'язані з цим особистий огляд, обшук та огляд
речей, транспортних засобів, які вони використовують, може бути
здійснено лише у присутності офіційного представника
Антикорупційного бюро України, крім випадків коли:
1) такого працівника застали при вчиненні злочину або
безпосередньо після його вчинення;
2) очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на таку
особу, що саме вона вчинила злочин;
3) на працівникові або на його одягу, при ньому або в його
житлі буде виявлено явні сліди злочину.
Особи, які співробітничають із Антикорупційним бюро України,
перебувають під захистом держави. Розголошення даних про таких
осіб та членів їх сімей тягнуть за собою встановлену законом
відповідальність.
Стаття 15. Соціальний захист працівників Антикорупційного бюро
України
Держава забезпечує соціальний захист працівників
Антикорупційного бюро України відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) , цього Закону та інших актів законодавства.
Пенсійне забезпечення працівників Антикорупційного бюро
України здійснюється відповідно до Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12) .
Життя і здоров'я працівників Антикорупційного бюро України
підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за
рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок та умови страхування працівників Антикорупційного бюро
України установлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі працівника Антикорупційного бюро України, під
час виконання службових обов'язків членам сім'ї загиблого або його
утриманцям виплачується одноразова допомога за останньою посадою,
яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку із втратою
годувальника у розмірах, які встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
У разі каліцтва, заподіяного працівникові Антикорупційного
бюро України, під час виконання службових обов'язків, а також
інвалідності, що настала у період роботи або внаслідок
захворювання чи нещасного випадку, що мали місце у період роботи,
виплачується одноразова допомога в розмірі, який встановлюється
Кабінетом Міністрів України залежно від ступеня втрати
працездатності, і призначається пенсія по інвалідності.
Шкода, завдана майну працівника Антикорупційного бюро України,
або членам його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових
обов'язків, підлягає компенсації, а у разі його загибелі - членам
сім'ї у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету
України.
Дія цієї статті поширюється також на пенсіонерів
Антикорупційного бюро України.
Стаття 16. Заробітна плата працівників Антикорупційного бюро
України
Заробітна плата повинна забезпечувати достатні матеріальні
умови для комплектування Антикорупційного бюро України
висококваліфікованими працівниками з урахуванням характеру,
інтенсивності та небезпечності роботи, стимулювати досягнення
високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні
та інтелектуальні затрати.
Форми і розмір заробітної плати та умови оплати праці
працівників Антикорупційного бюро України установлюються Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 17. Відповідальність працівників Антикорупційного бюро
України
Працівники Антикорупційного бюро України під час виконання
службових обов'язків приймають рішення самостійно у межах своїх
повноважень. За протиправні дії та бездіяльність працівники
Антикорупційного бюро України несуть дисциплінарну, цивільно-
правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Антикорупційне бюро України у разі порушення його працівниками
під час виконання службових обов'язків прав чи свобод людини і
громаднина в межах своїх повноважень вживає заходів до поновлення
цих прав і свобод, відшкодування збитків і компенсації, завданої
моральної шкоди, притягнення винних до відповідальності.
Стаття 18. Відшкодування шкоди, внаслідок незаконних дій
працівників Антикорупційного бюро України
У разі невиконання працівником Антикорупційного бюро України
вимог, встановлених цим Законом, особа, права якої були порушені,
та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до
Апеляційного суду міста Києва із заявою про відшкодування шкоди у
встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються
від сплати державного мита.
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:
1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила
внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівника
Антикорупційного бюро України;
2) майно (у тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по
них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді
господарського товариства, учасником якого був громадянин, та
прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші
цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в
натурі та у тому ж стані стало неможливим;
3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому
юридичної допомоги;
4) моральна шкода.
Працівники Антикорупційного бюро України несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або
бездіяльністю в межах, встановлених законом.
Стаття 19. Оскарження дій і постанов Антикорупційного бюро
України
Скарги на дії та постанови працівників Антикорупційного бюро
України розглядаються Апеляційним судом міста Києва.
Стаття 20. Відповідальність за неправомірні дії, що
перешкоджають реалізації повноважень Антикорупційного бюро України
Законні вимоги працівників Антикорупційного бюро України під
час виконання ними службових обов'язків є обов'язковими для
громадян і посадових осіб, їх невиконання тягне за собою
відповідальність згідно із законом.
Образа, непокора, погроза або опір законним вимогам
працівників Антикорупційного бюро України, неправомірне втручання
в їх законну діяльність, заподіяння тілесних ушкоджень або
посягання на їхнє життя, умисне знищення або пошкодження їхнього
майна тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Розділ V
ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 21. Фінансування діяльності Антикорупційного бюро
України
Фінансування діяльності Антикорупційного бюро України
провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 22. Матеріально-технічне забезпечення Антикорупційного
бюро України
Матеріально-технічне забезпечення Антикорупційного бюро
України здійснюється у порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Розділ VI
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД
ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 23. Контроль за діяльністю Антикорупційного бюро
України
Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю
Антикорупційного бюро України у межах повноважень, визначених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) та законами України.
Директор Антикорупційного бюро України:
- інформує Президента України з основних питань діяльності
Антикорупційного бюро України;
- інформує Верховну Раду України про виконання покладених на
Антикорупційне бюро України завдань, додержання ними вимог
законодавства, прав і свобод людини і громадянина;
- щороку подає Президентові України, Верховній Раді України,
Кабінету Міністрів України звіт про діяльність Антикорупційного
бюро України.
Стаття 24. Нагляд за додержанням законів у діяльності
Антикорупційного бюро України
Нагляд за додержанням законів у діяльності Антикорупційного
бюро України здійснює Генеральний прокурор України або його
заступники.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1) Цей Закон набирає чинності через рік після його прийняття.
2) До Антикорупційного бюро України можуть бути переведені за
їх згодою, за результатами відкритого конкурсу, в установленому
законом порядку працівники правоохоронних органів, які мають
досвід роботи у боротьбі з корупцією та злочинами, пов'язаними з
корупцією, і пройшли відповідну атестацію. Таким працівникам
присвоюється відповідний ранг державного службовця.
3) До приведення законодавства у відповідність із цим Законом
законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у
частині, що не суперечить цьому Закону.
4) Кабінету Міністрів України:
- вирішити питання, пов'язані з утворенням та комплектацією
Антикорупційного бюро України;
- забезпечити протягом року передачу Міністерством внутрішніх
справ України, Службою безпеки України Антикорупційному бюро
України адміністративних будівель, транспортних засобів, засобів
зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, озброєння,
спеціальних засобів захисту, іншого майна та інформаційної бази,
які закріплені за ними станом на момент прийняття цього Закону;
- розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені
цим Законом;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
- забезпечити своєчасний перегляд і скасування міністерствами
та іншими центральними органами виконавчої влади їх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.