5 Про порядок застосування статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", статей 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" щодо можливості прийняття уповноваженим органом управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в акціонерному товаристві, корпоративні права держави у статутному фонді якого становлять 75 і більше відсотків, рішень з процедурних питань проведення загальних зборів акціонерів - Редакція документа від 09.06.2008 /vr617312-08/ N be21b5a448c599ca3989e149e3aebd46-2

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок застосування статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) , статей 41, 43 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) щодо можливості прийняття уповноваженим органом управління, який здійснює функції з управління корпоративними правами держави в акціонерному товаристві, корпоративні права держави у статутному фонді якого становлять 75 і більше відсотків, рішень з процедурних питань проведення загальних зборів акціонерів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) управління об'єктами державної власності полягає у здійсненні Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. До об'єктів управління державної власності статтею 3 вказаного Закону віднесені, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).

Частина третя статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) визначає, що управління господарськими організаціями, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав.

Частина четверта статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) передбачає, що функції з управління корпоративними правами держави виконуються безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному фонді господарської організації.

Тобто, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному фонді господарської організації, у тому числі акціонерного товариства, то функції з управління корпоративними правами держави виконуються уповноваженим органом управління без скликання зборів акціонерів. Якщо ж корпоративні права держави становлять менше ніж 100 відсотків у статутному фонді акціонерного товариства, функції з управління корпоративними правами держави виконуються уповноваженим органом управління через скликання та проведення загальних зборів акціонерів.

Оскільки Закон України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) не встановлює окремого порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства, у статутному фонді якого є корпоративні права держави, скликання та проведення загальних зборів здійснюються у порядку, встановленому Цивільним кодексом України (435-15) та Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Статтею 159 Цивільного кодексу (435-15) та статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) визначено перелік питань, що належать до загальної компетенції загальних зборів акціонерів, а також до їх виключної компетенції. При цьому законодавець, згідно статті 98 Цивільного кодексу України, залишає за загальними зборами право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Статтею 42 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) щодо деяких питань, рішення з яких приймаються загальними зборами, передбачено їх правомочність лише у тому випадку, якщо такі рішення прийнято кваліфікованою більшістю, тобто 75 відсотками голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. При цьому, як витікає зі статті 43 Закону України "Про господарські товариства", такі питання мають бути включені до порядку денного зборів.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 44 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос, представник (представники) уповноваженого органу управління, який виконує функції з управління корпоративними правами держави у акціонерному товаристві, корпоративні права держави у статутному фонді якого становлять 75 і більше відсотків (далі - уповноважений орган управління), можуть прийняти рішення з будь-якого питання, яке вирішується загальними зборами.

Стаття 98 Цивільного кодексу України (435-15) визначає право загальних зборів приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Крім того, існують також питання, пов'язані з процедурою проведення загальних зборів, зокрема: обрання лічильної та мандатної комісій, обрання голови та секретаря зборів, процедура голосування та підрахунку голосів на зборах, оголошення перерви у роботі зборів тощо, які вирішуються саме загальними зборами під час їх проведення.

Як зазначено у частині п'ятій статті 159 Цивільного кодексу України (435-15) , порядок скликання і проведення загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом. Порядок скликання загальних зборів акціонерного товариства визначено статтею 43 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , порядок проведення загальних зборів встановлюється статутом.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) встановлено нижню межу кількості голосів акціонерів - учасників зборів, яка визначає правомочність загальних зборів: необхідно, щоб в них брали участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Інших підстав для визначення правомочності загальних зборів законодавством не передбачено.

Таким чином, участь у загальних зборах акціонерного товариства представника (представників) уповноваженого органу управління обумовлює правомочність цих зборів і забезпечує можливість прийняти рішення з будь-яких питань діяльності товариства, включених до порядку денного зборів.

У випадку, якщо статут та/або інші внутрішні документи акціонерного товариства визначають процедуру проведення загальних зборів, передбачають таку процедуру або окремі питання процедури, дотримання якої може бути унеможливлено або дотримання якої при проведенні загальних зборів може не дозволити представнику (представникам) уповноваженого органу управління реалізувати права держави як власника корпоративних прав, такий (такі) представник (представники) уповноваженого органу управління вправі запропонувати розглянути на загальних зборах процедурні питання, пов'язані з проведенням загальних зборів (обрання лічильної та/або мандатної комісій, голови та секретаря зборів, визначення процедури голосування тощо), відмінні від процедури, визначеної у статуті та/або внутрішніх документах; при цьому, оскільки дані питання не відносяться до питань, пов'язаних з діяльністю товариства, загальні збори вправі приймати рішення з таких питань без включення їх до порядку денного цих зборів.