Угода
між Міністерством соціального захисту населення України
та Міністерством соціального захисту населення Республіки
Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення
Дата підписання: 21.09.1995
Дата набуття чинності: 21.09.1995
Відповідно до статті 8 Угоди про гарантії прав громадян
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі
пенсійного забезпечення ( 997_107 ), підписаної 13 березня 1992
року в м.Москві, Міністерство соціального захисту населення
України та Міністерство соціального захисту населення Республіки
Казахстан, які далі називаються Сторони, домовились про таке:
Стаття 1
1. Для досягнення мети цієї Угоди:
термін "законодавство" означає чинні закони, постанови і
положення в галузі пенсійного забезпечення;
термін "компетентний орган" означає орган, на який покладене
здійснення пенсійного забезпечення;
термін "постійне проживання" означає звичайне проживання, яке
визначається або визнається за таке законодавством України або
законодавством Республіки Казахстан;
термін "громадяни" охоплює коло осіб, які постійно проживають
на території України або на території Республіки Казахстан, і на
яких поширюється законодавство цих держав у галузі пенсійного
забезпечення.
Стаття 2
Ця Угода поширюється на всі види державного пенсійного
забезпечення громадян, що встановлені або будуть встановлені
законодавством кожної з держав.
Стаття 3
Ця Угода не застосовується по відношенню до
військовослужбовців Об'єднаних Збройних Сил СНД, Збройних Сил
України і Республіки Казахстан та членів їхніх сімей, крім осіб,
яким пенсії призначаються органами соціального захисту населення
відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ" ( 2262-12 ) від 09.04.1992 року і Закону
Республіки Казахстан "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ і їхніх сімей" від 21.01.1993 року.
Стаття 4
Пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки
Казахстан та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до
законодавства тієї держави, на території якої вони проживають.
Стаття 5
1. При переселенні пенсіонера з території однієї
держави-учасниці цієї Угоди на територію другої держави-учасниці
цієї Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання
припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством
за новим місцем проживання пенсіонера.
2. При переселенні пенсіонера з території однієї
держави-учасниці цієї Угоди на територію другої держави-учасниці
цієї Угоди призначення пенсії проводиться з дня припинення виплати
пенсії за попереднім місцем проживання, але не більше ніж за шість
місяців від дня письмового звернення у відділ соціального захисту
за новим місцем проживання.
Стаття 6
Призначення пенсії проводиться за поданням потрібних
документів, які підтверджують право на неї згідно з законодавством
держави проживання.
Документи, видані у встановленому порядку на території
держав-учасниць цієї Угоди, приймаються без легалізації.
Стаття 7
1. При здійсненні пенсійного забезпечення компетентні органи
держав-учасниць цієї Угоди співпрацюють один з одним
безпосередньо.
2. Питання, не вирішені компетентними органами, розглядаються
договірними Сторонами шляхом переговорів.
Стаття 8
Сторони будуть розширювати та поглиблювати співробітництво з
питань пенсійного забезпечення громадян, що становлять взаємний
інтерес, виходячи з існуючого досвіду за взаємним погодженням
визначати пріоритетні напрямки цього співробітництва.
Стаття 9
Сторони здійснюватимуть співробітництво в таких формах:
обмін правовою, технічною, економічною і науковою
інформацією;
ознайомлення з прогресивними методами діяльності, технічними
засобами і обладнанням;
проведення спільних досліджень на основі узгоджених програм;
обмін делегаціями і спеціалістами.
Стаття 10
Сторони сприятимуть встановленню і розвиткові контактів між
підвідомчими установами і організаціями з питань, які входять до
їхньої компетенції, а також співробітництву інших зацікавлених
державних установ своїх держав.
Стаття 11
Обмін інформацією, що випливає з Угоди про гарантії прав
громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі
пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року і цієї Угоди,
здійснюється російською мовою.
Стаття 12
Внесення змін і доповнень до цієї Угоди здійснюється
Сторонами за взаємною згодою.
Стаття 13
Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання обома
Сторонами і дійсна на той термін, протягом якого Україна та
Республіка Казахстан застосовують Угоду від 13 березня 1992 року
( 997_107 ).
Вчинено в м. Алмати 21 вересня 1995 року в трьох екземплярах,
кожний українською, казахською та російською мовами, при цьому всі
тексти мають однакову силу.
Міністерство Міністерство
соціального захисту соціального захисту
населення України населення Республіки
Казахстан