Екологічне прогнозування у рамках міжнародних програм: застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій

Заслухавши та обговоривши наукову доповідь члена-кореспондента НАН України В.І.Лялька "Екологічне прогнозування у рамках міжнародних програм: застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій", Президія НАН України відзначає, що в установах НАН України проводяться важливі наукові дослідження проблем стану та змін навколишнього середовища на основі тематичної інтерпретації матеріалів космічних зйомок в різних діапазонах спектра. Основна мета цих досліджень полягає в обґрунтуванні ефективних і достовірних методів космічного моніторингу навколишнього середовища та опрацюванні нових принципів раціонального природокористування на основі створення національної системи калібрувально-завіркових полігонів для підвищення якості та надійності космічної інформації як складової відповідної системи міжнародних програм.

Шляхом аналізу матеріалів космічних зйомок встановлено, що останніми роками стан навколишнього середовища в Україні неухильно погіршується, про що свідчать такі явища, як збільшення вмісту парникових газів в атмосфері та зміни в землекористуванні, що призводить не лише до регіональних, а й до глобальних негативних змін навколишнього середовища.

Протягом останніх років фахівцями Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук, Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка та Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України разом з установами Державного комітету лісового господарства України, Національного космічного агентства України та інших відомств у рамках міжвідомчих та міжнародних програм проведені комплексні наукові дослідження, завдяки яким виявлені процеси і тенденції змін навколишнього середовища та підготовлені науково обґрунтовані пропозиції щодо раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави. Започатковані також роботи зі створення в Україні системи калібрувально-завіркових полігонів, необхідних для забезпечення достовірності тематичної інтерпретації космічних знімків при вирішенні завдань сталого природокористування.

Зокрема, на території Шацького національного парку Держкомлісгоспу України виконані детальні наземні дослідження щодо виділення специфічних геоботанічних ділянок, необхідних для коректної інтерпретації матеріалів космічних зйомок. Разом з установами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства оборони України та Національного космічного агентства України реалізуються заходи зі створення єдиної скоординованої системи калібрувально-завіркових полігонів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) в Україні як складової міжнародної стандартизованої системи. Це дозволить метрологічно забезпечити технологію дистанційного зондування з метою космічного моніторингу територій.

Вченими неодноразово проводились відповідні наради й конференції, надруковано низку статей, організовано серію теле- і радіопередач з актуальних проблем збереження навколишнього середовища і сталого розвитку.

Разом з тим Президія НАН України відзначає, що в організації досліджень зазначених проблем є недоліки та невирішені питання. Зокрема, не забезпечується комплексність таких досліджень, мало уваги приділяється формуванню науково обґрунтованих пропозицій щодо стабілізації оптимальних умов раціонального природокористування тощо. При вирішенні цих питань недостатньо використовуються можливості заповідних територій України в контексті координації їх діяльності як національного блоку відповідних міжнародних систем.

Не досягнуто належного рівня координації цих досліджень між відділеннями НАН України (наук про Землю, загальної біології, економіки, інформатики та ін.), відповідними установами УААН та МОН України, Мінприроди та МНС України й інших відомств, а також ефективної міжнародної співпраці.

Президія НАН України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Наукову доповідь члена-кореспондента НАН України В.І.Лялька "Екологічне прогнозування у рамках міжнародних програм: застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій" взяти до відома, відзначивши її актуальність та необхідність подальшого розвитку й поглиблення досліджень у рамках пріоритетного напряму створення технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та калібрувально-завіркових полігонів для підвищення ефективності екологічного прогнозування.

2. Схвалити діяльність Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук, Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка та Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України щодо створення аерокосмічних технологій ДЗЗ та калібрувально-завіркових полігонів для підвищення ефективності екологічного прогнозування.

3. Основними напрямами діяльності наукових установ НАН України з проблеми екологічного прогнозування вважати такі:

3.1. Загальні завдання установам екологічного спрямування:

- розробка науково-методичних основ екологічного прогнозування з застосуванням ДЗЗ-технологій;

- створення підпрограми "Полігон" у рамках вже існуючого українського блоку "GEO. Україна" міжнародної програми GEOSS-GMES, виконання якої установами НАН України та Національного космічного агентства України розпочато у 2007 році;

- розширення в рамках цієї підпрограми регіональних, локальних і завірково-калібрувальних полігонів з урахуванням різноманіття природно-ландшафтних і техногенних факторів впливу на екологічний стан навколишнього середовища України, з широким залученням до цих досліджень біосферних заповідників і національних парків;

- обґрунтування, створення та забезпечення науково-методичного супроводу роботи системи калібрувально-завіркових полігонів для вирішення завдань природокористування методами ДЗЗ, визначивши Шацьку міжвідомчу науково-дослідну екологічну лабораторію НАН, МОН та Держкомлісгоспу України базовою установою на території Полісся для відпрацювання польових полігонних досліджень природоохоронного напряму з використанням сучасних інформаційних та космічних технологій;

- використання інформаційних технологій для розробки наукових засад управління екосистемами заповідних територій, зокрема при картуванні існуючих та зонуванні створюваних біосферних резерватів національного й міжнародного рівня;

- підготовка наукових рекомендацій щодо раціонального землекористування та заходів з упередження негативних наслідків глобальних змін клімату;

- підвищення ефективності співпраці та координації наукових досліджень у цьому напрямі між установами відділень НАН України та інших відомств у рамках міжнародних програм.

3.2. Завдання установам, які займаються безпосередньо питаннями дистанційного зондування Землі:

- забезпечити застосування сучасних технологій ДЗЗ на системі дослідницьких полігонів України регіонального і локального рівня в рамках комплексних досліджень, виділивши серед них опорні полігони для калібрувально-завіркових робіт.

4. Відділенню наук про Землю НАН України (академік НАН України В.М.Шестопалов):

4.1. Враховуючи багаторічний досвід Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України зі створення науково-методичних основ та практичного впровадження космічних технологій для ефективного розв'язання завдань раціонального природокористування, протягом 2008 року розглянути питання про доцільність підвищення наукового статусу цієї установи шляхом її трансформації у відповідний науково-дослідний інститут.

4.2. З метою підвищення ефективності польових полігонних досліджень шляхом проведення їх за допомогою сучасної вимірювальної апаратури передбачити в планах НАН України з централізованого придбання унікального наукового обладнання на 2008 рік одержання зазначеним центром спектрорадіометричного комплекту Field Spec@3FR (США) та пересувної екологічної лабораторії фірми "ДИЭЛ" (Росія), які будуть використовуватись як обладнання колективного користування.

4.3. Разом з Відділенням загальної біології НАН України (академік НАН України Д.М.Гродзинський):

- забезпечити проведення установами відділення наукових досліджень за напрямами згідно з пунктом 3 постанови;

- з урахуванням даних, отриманих в результаті використання космічних технологій та калібрувально-завіркових полігонів, протягом 2008 року підготувати і узгодити проект Концепції Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України (Кліматичної програми України) на 2009-2013 роки та до 2018 року й провести необхідну організаційну роботу для розроблення відповідного проекту зазначеної програми.

4.4. Протягом 2008-2009 років разом з Сектором природокористування та охорони природи Науково-організаційного відділу Президії НАН України, Науково-організаційним відділом Президії НАН України організувати підготовку серії публікацій для газет та науково-популярних журналів на тему охорони навколишнього середовища і сталого розвитку як пріоритетної форми суспільної діяльності.

5. Національному комітету України з програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" (академік НАН України П.Г.Костюк) у своїй міжнародній діяльності враховувати рекомендації вчених НАН України, підготовлені на основі даних, отриманих в результаті використання ДЗЗ-технологій та калібрувально-завіркових полігонів, для підвищення ефективності функціонування існуючої мережі біосферних резерватів та обґрунтування наукових рекомендацій щодо її розширення.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України.