<...>

2. Стосовно можливості припинення взаємних зобов'язань між товариством стосовно вкладу до статутного капіталу, а товариства перед учасником за будь-якими цивільно-правовими угодами шляхом зарахування взаємних однорідних вимог повідомляємо, що порушене питання може бути вирішено із застосуванням норм книги п'ятої ЦКУ (435-15) , яка присвячена зобов'язальному праву.

Одночасно нагадуємо, що частиною третьою статті 86 ГКУ (436-15) встановлено заборону щодо використання для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

3. Стосовно того, що вважається днем виходу учасника з товариства повідомляємо наступне.

Статтею 202 ЦКУ (435-15) встановлено визначення правочину, згідно з яким правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 210 цього ж Кодексу встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Оскільки відповідно до статті 6 цього ж Закону товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, а статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) визначено, зокрема, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, вважаємо, що зміни до установчих документів набувають чинності з дати їх реєстрації.

Тобто днем виходу учасника з товариства є день державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства.

Стосовно порядку визначення вартості частини майна, яка належна до виплати учаснику, який виходить з товариства, у випадку, якщо порядок і спосіб визначення вартості, а також порядок виплати статутом товариства не передбачено, повідомляємо, що статтями 55 та 56 зазначеного вище Закону (1576-12) встановлено порядок оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю та порядок розрахунків із правонаступниками учасника.

<...>