ПРОЕКТ
                              вноситься народним депутатом України
                                       В. ПИСАРЕНКОМ (посв. № 249)
 
                          ЗАКОН  УКРАЇНИ
                Про Фонд державного майна України
 
     Цей  Закон  визначає  вiдповiдно   до   Конституцiї   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
	 правовi основи дiяльностi  Фонду  державного  майна
України,  його  статус,  функцiї,  повноваження  та   порядок   їх
здiйснення.
 
                   Глава I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Статус Фонду державного майна України
     1. Фонд державного майна України (далi - Фонд) є  центральним
органом виконавчої влади  зi  спецiальним  статусом,  що  реалiзує
державну полiтику у сферi управлiння об'єктами державної власностi
та приватизацiї  державного  майна  i  виконує  iншi  завдання  та
функцiї, визначенi цим Законом та iншими законами України.
     2. Фонд пiдзвiтний та пiдконтрольний Верховнiй Радi України.
     Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує та  координує  дiяльнiсть
Фонду вiдповiдно до закону.
     3. Фонд є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в
органах Державного казначейства України,  печатку  iз  зображенням
Державного Герба України i своїм найменуванням.
     Мiсцезнаходженням Фонду є мiсто Київ.
     Стаття 2. Завдання Фонду
     1. Завданнями Фонду є:
     1) реалiзацiя державної полiтики  щодо  управлiння  об'єктами
державної  власностi,  у  сферi  приватизацiї,  оренди,  концесiї,
використання та вiдчуження державного майна;
     2)   реалiзацiя   державної    полiтики    щодо    управлiння
корпоративними правами держави;
     3) методичне забезпечення реалiзацiї майнових  прав  держави,
процесу приватизацiї, оренди, концесiї та використання  державного
майна, придбання майна у державну власнiсть;
     4) державне регулювання у сферi оцiнки майна,  майнових  прав
та професiйної оцiночної дiяльностi;
     5) органiзацiя та  проведення  приватизацiї  у  встановленому
законом порядку;
     6) органiзацiя та проведення вiдчуження  державного  майна  у
випадках i порядку, встановлених законом;
     7) контроль щодо:
     органiзацiї та проведення приватизацiї державного майна;
     органiзацiї  та  проведення  вiдчуження  державного  майна  у
випадках, встановлених законом;
     органiзацiї та проведення передачi державного майна в оренду,
концесiю та у користування;
     повернення у державну власнiсть  державного  майна,  що  було
приватизоване або вiдчужене з порушенням закону;
     8) здiйснення повноважень  власника  щодо  державного  майна,
крiм матерiальних носiїв секретної iнформацiї, якi  залишаються  у
користуваннi  вiдповiдних  мiнiстерств  та  iнших  центральних   i
мiсцевих органiв виконавчої влади (далi - крiм матерiальних носiїв
секретної iнформацiї), з моменту прийняття  функцiй  з  управлiння
майном державних пiдприємств вiд органу управлiння цим  майном  та
рiшення про його приватизацiю;
     9) здiйснення повноважень власника щодо акцiй (часток, паїв),
що належать державi у  статутних  фондах  господарських  товариств
(далi - корпоративнi права держави), якi перебувають в  управлiннi
Фонду, в порядку, встановленому законом;
     10) здiйснення повноважень концесiєдавця щодо об'єктiв  права
державної власностi в порядку, встановленому законом;
     11) здiйснення заходiв щодо  захисту  iнтересiв  держави  при
укладеннi та виконаннi мiжнародних договорiв про взаємне  визнання
прав i регулювання  вiдносин  власностi  мiж  Україною  та  iншими
державами на її територiї та за кордоном;
     12) спiвробiтництво з мiжнародними органiзацiями з реалiзацiї
державної полiтики  щодо  об'єктiв  державної  власностi  у  сферi
приватизацiї,   вiдчуження,   оренди,    концесiї,    використання
державного майна та управлiння корпоративними правами держави;
     13) забезпечення i ведення Єдиного реєстру об'єктiв державної
власностi;
     14)    забезпечення    функцiонування    єдиної     державної
iнформацiйної системи з  облiку,  зберiгання,  оцiнки  та  продажу
державного майна;
     15) контроль за виконанням  умов  договорiв  купiвлi-продажу,
укладених у процесi приватизацiї;
     16) захист  майнових  iнтересiв  держави,  у  тому  числi  за
кордоном;
     17) представлення iнтересiв держави у  процесi  повернення  у
державну власнiсть державного майна,  що  було  приватизоване  або
вiдчужене з порушенням закону;
     18) забезпечення вiдчуження вiйськового майна у встановленому
законодавством порядку.
     Стаття 3. Законодавче забезпечення дiяльностi Фонду
     1. Фонд у своїй  дiяльностi  керується  Конституцiєю  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
	, цим Законом, Цивiльним та Господарським  кодексами
України ( 436-15 ) (436-15)
	, iншими законами України, постановами Верховної
Ради України, нормативно-правовими актами,  а  також  мiжнародними
договорами, згода на обов'язковiсть яких  надана  Верховною  Радою
України.
     2.   Здiйснюючи   визначенi   законом   повноваження,    Фонд
органiзовує виконання законiв  України,  постанов  Верховної  Ради
України, актiв Президента України та Кабiнету  Мiнiстрiв  України,
здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.
     3. Фонд розробляє пропозицiї щодо вдосконалення законодавства
з питань, що належать  до  його  компетенцiї,  i  в  установленому
порядку подає їх Кабiнету Мiнiстрiв України.
     Стаття 4. Загальнi функцiї Фонду
     1. Фонд вiдповiдно до покладених  на  нього  завдань  виконує
такi функцiї у сферi державної економiчної полiтики та  державного
управлiння:
     1) здiйснює нормативне i  методичне  забезпечення  дiяльностi
регiональних  вiддiлень  Фонду  в  областях,   мiстах   Києвi   та
Севастополi (далi - регiональнi вiддiлення), представництв Фонду в
районах i мiстах (далi - представництва), а також надає  методичнi
рекомендацiї органам мiсцевого самоврядування щодо  вiдчуження  та
оренди майна, що перебуває в комунальнiй власностi;
     2) здiйснює контроль за дiяльнiстю регiональних вiддiлень  та
представництв;
     3) бере участь у формуваннi  iнвестицiйної  полiтики,  сприяє
залученню  вiтчизняних  та  iноземних   iнвестицiй   на   розвиток
пiдприємств вiдповiдно до державної економiчної полiтики;
     4) сприяє стабiльному функцiонуванню  фондового  ринку,  бере
участь  у  розробленнi  проектiв   нормативно-правових   актiв   з
вiдповiдних питань;
     5) бере участь у демонополiзацiї економiки i  створеннi  умов
для  конкуренцiї  суб'єктiв  господарювання,   у   формуваннi   та
реалiзацiї конкурентної полiтики;
     6) подає вiдповiдним  центральним  органам  виконавчої  влади
пропозицiї до проектiв  загальнодержавних  програм  та  Державного
бюджету України;
     7) розробляє та бере участь у розробленнi проектiв законiв та
iнших нормативно-правових актiв з  питань,  що  належать  до  його
компетенцiї;
     8) проводить роботу iз залучення та використання  мiжнародної
фiнансової, технiчної допомоги  у  сферах,  що  належать  до  його
компетенцiї;
     9)  бере  участь  у   пiдготовцi   спiльних   проектiв   щодо
фiнансування мiжнародними органiзацiями структурних перетворень  в
економiцi держави, приватизацiї та пiсляприватизацiйної  пiдтримки
пiдприємств;
     10) представляє iнтереси України з  питань  визнання  прав  i
регулювання вiдносин власностi та використання державного майна на
мiждержавному рiвнi, у тому числi в мiжнародних органiзацiях;
     11) бере участь у розробленнi проектiв мiжнародних  договорiв
з питань мiждержавних майнових вiдносин;
     12) налагоджує зв'язки з вiдповiдними  органами  приватизацiї
та управлiння  державним  майном  iнших  держав,  укладає  з  ними
договори з питань спiвробiтництва;
     13) здiйснює нормативне забезпечення та державне  регулювання
оцiночної дiяльностi вiдповiдно до законодавства;
     14) веде Державний  реєстр  оцiнювачiв  та  Державний  реєстр
суб'єктiв оцiночної дiяльностi.
     Стаття 5. Функцiї Фонду у сферi приватизацiї державного майна
     1. Фонд вiдповiдно до покладених  на  нього  завдань  виконує
такi функцiї у сферi приватизацiї державного майна:
     1) розробляє  i  подає  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  проекти
державних програм приватизацiї;
     2) органiзовує, забезпечує та контролює  виконання  державних
програм приватизацiї;
     3) спiльно з  органами,  уповноваженими  управляти  державним
майном, складає перелiки об'єктiв права державної власностi, що не
пiдлягають приватизацiї;
     4)  щорiчно  складає   перелiки   об'єктiв,   що   пiдлягають
приватизацiї,   за   вiдповiдними   групами   та   забезпечує   їх
опублiкування;
     5)    органiзовує    та    бере    участь    у     проведеннi
передприватизацiйної пiдготовки пiдприємств;
     6) проводить  корпоратизацiю  державних  пiдприємств  у  разi
прийняття вiдповiдного рiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України;
     7)  приймає  рiшення  про  приватизацiю   державного   майна,
включаючи  приватизацiю  об'єктiв  незавершеного  будiвництва   та
законсервованих об'єктiв, у тому числi про створення господарських
товариств на базi  майна  об'єктiв  незавершеного  будiвництва  та
законсервованих об'єктiв, що перебувають у державнiй власностi;
     8) у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв  України,  на
пiдставi  рiшення  суду,  яке  набуло  законної  сили  i  не  було
оскаржено  у  встановлений  законом  строк,  приймає  рiшення  про
зупинення (призупинення) приватизацiї  державного  майна,  у  тому
числi про зняття об'єкта приватизацiї з продажу, а  також  вносить
змiни до плану розмiщення акцiй вiдкритого акцiонерного товариства
в частинi перенесення  термiну  їх  розмiщення  у  разi  виявлення
порушень законодавства.
     Орган приватизацiї не вправi змiнювати  умови  до  проведення
конкурсу  пiсля   публiкацiї   iнформацiйного   повiдомлення   про
проведення конкурсу;
     9)  здiйснює  повноваження  власника  щодо  майна  державного
пiдприємства  з  моменту  передачi  функцiй  з  управлiння  майном
державних  пiдприємств  вiд  органу  управлiння  цим   майном   до
державних органiв приватизацiї у межах  та  порядку,  встановлених
законом;
     10) органiзовує i контролює виконання робiт з  iнвентаризацiї
та  оцiнки  майна   державних   пiдприємств,   що   приватизуються
(корпоратизуються) та повертаються у державну  власнiсть,  у  разi
необхiдностi залучає (за їх згодою) органи державної влади (органи
мiсцевого самоврядування) до проведення iнвентаризацiї майна;
     11) органiзовує роботу з урахування вимог екологiчної безпеки
у процесi приватизацiї державного  майна  та  виступає  замовником
проведення   обов'язкового   екологiчного   аудиту   у   випадках,
передбачених законодавством;
     12) створює  комiсiї  з  приватизацiї,  конкурснi  комiсiї  з
продажу державного майна;
     13) затверджує плани приватизацiї державного майна  та  плани
розмiщення акцiй;
     14) погоджує з  Кабiнетом  Мiнiстрiв  України  вiдповiдно  до
закону приватизацiю майнових комплексiв та iнших об'єктiв;
     15) погоджує з Антимонопольним комiтетом України приватизацiю
суб'єктiв господарювання, якi  займають  монопольне  становище  на
товарному ринку, передачу в концесiю та оренду  цiлiсних  майнових
комплексiв, продаж корпоративних  прав  держави,  передачу  їх  до
статутних фондiв господарських товариств, створення, реорганiзацiю
(злиття, приєднання), лiквiдацiю суб'єктiв господарювання, якщо цi
дiї можуть призвести до обмеження конкуренцiї на товарному ринку;
     16)  вживає  спiльно  з  органами  Антимонопольного  комiтету
України заходiв щодо запобiгання монополiзацiї товарних  ринкiв  у
процесi приватизацiї та оренди державного майна;
     17) приймає рiшення про припинення юридичної особи, змiнює  у
процесi приватизацiї (корпоратизацiї) органiзацiйно-правову  форму
державних пiдприємств та пiдприємств, заснованих за участю держави
вiдповiдно до закону;
     18)  здiйснює  продаж  майна,  що   перебуває   в   державнiй
власностi,  у  процесi  його  приватизацiї,  у  тому  числi  майна
лiквiдованих пiдприємств, об'єктiв  незавершеного  будiвництва  та
колишнього вiйськового майна,  що  набуло  статусу  цивiльного,  а
також корпоративних прав держави;
     19) залучає  на  конкурентних  засадах  радникiв,  незалежних
консультантiв   та   експертiв   у   процесi    приватизацiї    та
реструктуризацiї об'єктiв приватизацiї;
     20)     укладає     договори     з     фондовими     бiржами,
торговельно-iнформацiйними   мережами,    iншими    уповноваженими
особами, якi проводять аукцiони, про проведення та  обслуговування
торгiв з продажу майна та акцiй вiдкритих  акцiонерних  товариств,
створених у процесi приватизацiї (корпоратизацiї);
     21) здiйснює у процесi приватизацiї реструктуризацiю, у  тому
числi реорганiзацiю, державних пiдприємств;
     22) iнiцiює та в межах своєї компетенцiї приймає рiшення  про
реструктуризацiю  вiдкритих  акцiонерних  товариств,  створених  у
процесi приватизацiї (корпоратизацiї);
     23)  з  моменту  прийняття  рiшення  про  приватизацiю  i  до
проведення перших загальних зборiв акцiонерiв  затверджує  статути
вiдкритих акцiонерних товариств та вносить змiни до них, контролює
їх додержання, укладає i розриває контракти  з  головами  правлiнь
вiдкритих  акцiонерних  товариств,  затверджує   персональний   та
кiлькiсний склад органiв управлiння;
     24) укладає у процесi приватизацiї  договори  купiвлi-продажу
державного майна (акцiй, паїв, часток);
     25) приймає  рiшення  про  подальше  використання  державного
майна (крiм  матерiальних  носiїв  секретної  iнформацiї),  що  не
увiйшло до статутних фондiв господарських товариств,  створених  у
процесi приватизацiї;
     26)  пiдтверджує  право  власностi  на  державне  майно,  яке
передається до статутних фондiв господарських товариств, створених
у процесi приватизацiї;
     27) здiйснює контроль за додержанням законодавства  з  питань
приватизацiї, виконанням умов договорiв купiвлi-продажу державного
майна та вживає вiдповiдних заходiв у разi їх порушення;
     28) погоджує вiдчуження приватизованого майна  (акцiй,  паїв,
часток), обтяженого зобов'язаннями, визначеними  умовами  договору
купiвлi-продажу, укладеного при приватизацiї цього  майна  (акцiй,
паїв, часток);
     29)  публiкує  в  iнформацiйних  бюлетенях,  виданнях   Фонду
iнформацiю про приватизацiю;
     30)   забезпечує   iнформування   Верховної   Ради   України,
Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органiв виконавчої
влади, органiв  мiсцевого  самоврядування  та  населення  про  хiд
приватизацiї;
     31) контролює i вживає заходiв щодо  своєчасного  та  повного
надходження коштiв вiд продажу об'єктiв приватизацiї;
     32) здiйснює нормативне та методологiчне забезпечення процесу
приватизацiї, а також оцiнки майна пiд час приватизацiї;
     33) забезпечує контроль за дiяльнiстю регiональних  вiддiлень
та представництв;
     34)   приймає   функцiї   з   управлiння   державним   майном
пiдприємств, щодо яких прийнято рiшення про приватизацiю;
     35) укладає та розриває  контракти  з  керiвниками  державних
пiдприємств, функцiї з управлiння яких переданi Фонду;
     36) виступає замовником оцiнки  майна,  укладає  договори  на
проведення оцiнки майна та затверджує акти оцiнки майна  (висновки
про вартiсть майна) у випадках, встановлених законом;
     37) виступає замовником проведення робiт  iз  землеустрою  та
експертної грошової оцiнки земельних дiлянок, якi продаються разом
з об'єктами  приватизацiї,  укладає  договори  на  проведення  цих
робiт;
     38)  здiйснює  повноваження  щодо  розпорядження   земельними
дiлянками вiдповiдно до закону, у тому числi продаж об'єктiв разом
iз земельними дiлянками та земельних дiлянок, на яких  розташованi
приватизованi об'єкти.
     Стаття 6. Функцiї Фонду у сферi оренди та концесiї державного
майна
     1. Фонд вiдповiдно до покладених  на  нього  завдань  виконує
такi функцiї у сферi оренди та концесiї державного майна:
     1) здiйснює методичне i методологiчне забезпечення оренди  та
концесiї державного майна;
     2) виступає вiдповiдно до закону орендодавцем, концесiєдавцем
цiлiсних   майнових   комплексiв   пiдприємств,   їх   структурних
пiдроздiлiв та нерухомого майна, а також майна, що не  увiйшло  до
статутних фондiв  господарських  товариств,  створених  у  процесi
приватизацiї  (корпоратизацiї),   що   перебувають   у   державнiй
власностi, та здiйснює  контроль  за  надходженням  до  Державного
бюджету України плати  за  оренду  державного  майна,  концесiйних
платежiв;
     3) проводить iнвентаризацiю, оцiнку або  виступає  замовником
оцiнки, укладає договори на проведення оцiнки та  затверджує  акти
оцiнки (висновки про вартiсть майна) цiлiсних майнових  комплексiв
державних пiдприємств, органiзацiй, їх структурних пiдроздiлiв, що
передаються в оренду, концесiю Фондом,  у  тому  числi  нерухомого
майна,  а  також  майна,  що  не  увiйшло  до   статутних   фондiв
господарських  товариств,   створених   у   процесi   приватизацiї
(корпоратизацiї);
     4) веде реєстр договорiв концесiї державного майна;
     5) здiйснює контроль за виконанням умов договорiв  оренди  та
концесiї державного майна.
     Стаття  7.  Функцiї  Фонду  у  сферi   управлiння   об'єктами
державної власностi
     1. Фонд вiдповiдно до покладених  на  нього  завдань  виконує
функцiї  у  сферi   управлiння   об'єктами   державної   власностi
вiдповiдно до Закону України "Про управлiння  об'єктами  державної
власностi" ( 185-16 ) (185-16)
	.
     Стаття 8. Права Фонду
     1. Фонд має такi права:
     1) приймати нормативно-правовi акти з питань, що належать  до
його компетенцiї;
     2) скасовувати акти Фонду, у  тому  числi  його  регiональних
вiддiлень та представництв;
     3) координувати здiйснення державними  органами  приватизацiї
заходiв, спрямованих на  реалiзацiю  державної  полiтики  у  сферi
приватизацiї та управлiння державними корпоративними правами;
     4)  приймати  рiшення  за  заявами  та  скаргами  фiзичних  i
юридичних осiб, органiв державної влади з питань, що  пов'язанi  з
дiяльнiстю регiональних вiддiлень та представництв;
     5)  виконувати  в  межах  повноважень,  визначених   законом,
функцiї   з   управлiння   об'єктами   державної   власностi    та
корпоративними правами держави,  а  також  здiйснювати  вiдчуження
вiйськового майна у випадках, передбачених законодавством;
     6) представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його  дорученням
у  мiжнародних  органiзацiях  та  пiд  час  укладання  мiжнародних
договорiв України з питань, що належать до компетенцiї Фонду;
     7)  одержувати  безоплатно  в   установленому   порядку   вiд
мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої  влади,  органiв
мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи i матерiали, а  вiд
державних органiв статистики -  статистичнi  данi,  необхiднi  для
виконання своїх повноважень;
     8)  залучати  науково-дослiднi  iнститути,   вищi   навчальнi
заклади,   iншi   установи,   а    також    окремих    вчених    i
фахiвцiв-практикiв для проведення консультацiй  та  експертиз  при
вирiшеннi питань, що належать до його компетенцiї;
     9)  залучати  спецiалiстiв  центральних  i  мiсцевих  органiв
виконавчої  влади,  пiдприємств,  установ   та   органiзацiй   (за
погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать  до
його компетенцiї;
     10) виступати замовником та координатором  виконання  завдань
державних науково-технiчних програм з питань, що належать до  його
компетенцiї;
     11)  вступати  для  виконання  своїх  функцiй   у   договiрнi
вiдносини з фiзичними та юридичними особами;
     12)  видавати  вiдповiдно  до  своєї   компетенцiї   офiцiйнi
видання;
     13) вiдповiдно до закону iнiцiювати та перевiряти  за  участю
працiвникiв  органiв  державної  податкової  служби   та   органiв
Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку ефективнiсть
використання державного майна та фiнансово-господарську дiяльнiсть
вiдкритих акцiонерних товариств, створених у процесi  приватизацiї
(корпоратизацiї);
     14)  забезпечувати  в  межах  корпоративних  прав  участь   у
визначеннi на конкурсних засадах спецiалiзованих  органiзацiй  для
продажу основних засобiв, що є державною власнiстю, та необоротних
активiв вiдкритих акцiонерних товариств, у статутних  фондах  яких
державна частка перевищує 50 вiдсоткiв;
     15) контролювати дотримання єдиних  нормативно-методологiчних
принципiв пiд час  розробки  нормативно-правових  актiв  з  оцiнки
майна;
     16) здiйснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з
питань оцiнки майна;
     17)  здiйснювати  повноваження  щодо   визначення   оцiночної
вартостi нерухомого майна для цiлей оподаткування.
     2. Фонд, регiональнi вiддiлення та  представництва  не  мають
права втручатися у господарську дiяльнiсть пiдприємств, установ та
органiзацiй, крiм випадкiв,  встановлених  законом  i  установчими
документами цих пiдприємств, установ та органiзацiй.
 
          Глава II. СИСТЕМА ОРГАНIВ ТА КЕРIВНИЦТВО ФОНДУ
 
     Стаття 9. Система органiв Фонду
     1. Систему органiв Фонду становлять:
     Фонд;
     регiональнi вiддiлення;
     представництва.
     Фонд, регiональнi  вiддiлення  та  представництва  становлять
єдину  систему  державних  органiв  приватизацiї   та   управлiння
корпоративними правами держави в межах, визначених законом.
     2. Фонд здiйснює свої повноваження як  безпосередньо,  так  i
через органи, визначенi у частинi  першiй  цiєї  статтi,  а  також
залучає  агентства,  пiдприємства,  установи  та  органiзацiї,  що
належать до сфери управлiння Фонду.
     3.  Фонд,  регiональнi   вiддiлення   та   представництва   є
юридичними  особами,  мають  печатку  iз  своїм  найменуванням   i
зображенням Державного Герба України.
     4. Регiональнi вiддiлення та представництва дiють на пiдставi
положень, затверджених Фондом.
     У  вiдповiдних  положеннях  визначаються  завдання,  функцiї,
права, повноваження та порядок призначення i звiльнення керiвникiв
регiональних вiддiлень та представництв.
     Стаття 10. Голова Фонду
     1. Голова  Фонду  призначається  на  посаду  Верховною  Радою
України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.
     Голова Фонду звiльняється з посади Верховною Радою України.
     2. Голова Фонду звiльняється у разi:
     1) подання заяви про вiдставку;
     2) визнання Верховною Радою України за результатами щорiчного
звiту про виконання Державної програми приватизацiї  роботи  Фонду
незадовiльною;
     3) порушення вимог законодавства про боротьбу з корупцiєю  на
пiдставi рiшення суду, яке набуло законної сили;
     4) грубого порушення Головою Фонду  службових  обов'язкiв  за
поданням Прем'єр-мiнiстра України;
     5)  неможливостi  виконання  своїх  повноважень   за   станом
здоров'я протягом чотирьох мiсяцiв;
     6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
     7) припинення громадянства України.
     Повноваження  Голови  Фонду  припиняються  у   разi   смертi,
оголошення померлим або визнання безвiсно вiдсутнiм.
     3. У разi звiльнення з посади  Голови  Фонду  Прем'єр-мiнiстр
України  в  установленому  законом  порядку  вносить  на   розгляд
Верховної Ради України кандидатуру на посаду Голови Фонду.
     До призначення Голови Фонду  його  обов'язки  виконує  перший
заступник Голови Фонду, а в  разi  його  вiдсутностi  -  заступник
Голови Фонду.
     4.  Новопризначений  Голова  Фонду  приймає   Єдиний   реєстр
об'єктiв державної власностi.
     Порядок передачi Єдиного реєстру об'єктiв державної власностi
визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
     5. Голова Фонду:
     1) здiйснює керiвництво Фондом та спрямовує його дiяльнiсть;
     2) розподiляє обов'язки мiж заступниками Голови Фонду;
     3) затверджує структуру центрального апарату Фонду,  кошторис
центрального  апарату  Фонду,  його  регiональних   вiддiлень   та
представництв за загальним i спецiальним фондом Державного бюджету
України;
     4) визначає повноваження структурних пiдроздiлiв Фонду;
     5) пiдписує нормативно-правовi акти Фонду;
     6) призначає  на  посади  та  звiльняє  з  посад  працiвникiв
центрального апарату Фонду i начальникiв  регiональних  вiддiлень,
представництв та їх заступникiв;
     7) затверджує штатний розпис центрального апарату Фонду, його
регiональних  вiддiлень,  положення  про   структурнi   пiдроздiли
центрального апарату Фонду;
     8) дiє без довiреностi та представляє  Фонд  у  вiдносинах  з
усiма органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування,
пiдприємствами, установами та  органiзацiями,  укладає  вiд  iменi
Фонду вiдповiднi правочини;
     9) бере участь у  засiданнях  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  з
правом дорадчого голосу;
     10)  видає  довiреностi  на   виконання   функцiй   у   межах
повноважень Фонду;
     11) забезпечує управлiння бюджетними асигнуваннями  згiдно  з
бюджетним розписом та кошторисом;
     12)  затверджує  щоквартальний   план   виконання   Державної
програми приватизацiї  на  наступний  рiк  з  визначенням  обсягiв
коштiв, що надiйдуть до Державного бюджету України;
     13) несе вiдповiдальнiсть  за  виконання  Державної  програми
приватизацiї;
     14) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до закону.
     Стаття 11. Заступники Голови Фонду
     1. Першого заступника, заступникiв Голови Фонду призначає  на
посади та звiльняє з посад Кабiнет Мiнiстрiв України  за  поданням
Прем'єр-мiнiстра України вiдповiдно до пропозицiй Голови Фонду.
     2. Заступники Голови Фонду:
     1)   здiйснюють   керiвництво   та   спрямовують   дiяльнiсть
пiдпорядкованих їм структурних пiдроздiлiв;
     2) дають згоду на призначення на посади та звiльнення з посад
керiвникiв структурних пiдроздiлiв;
     3) за дорученням Голови Фонду представляють Фонд у вiдносинах
з   усiма   органами   державної   влади,    органами    мiсцевого
самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями;
     4)  за  дорученням  Голови  Фонду  можуть  брати   участь   у
засiданнях Кабiнету Мiнiстрiв України з правом дорадчого голосу;
     5) приймають у межах своїх повноважень рiшення з  питань,  що
належать до компетенцiї Фонду;
     6) здiйснюють iншi повноваження, делегованi їм Головою Фонду.
     Заступники Голови Фонду мають право виконувати за  дорученням
Голови Фонду окремi його функцiї.
     У разi вiдсутностi Голови Фонду  або  неможливостi  виконання
ним своїх обов'язкiв заступники Голови Фонду  виконують  обов'язки
Голови Фонду.
     Стаття 12. Колегiя Фонду
     1. Для вирiшення питань, що вiднесенi до  компетенцiї  Фонду,
обговорення i прийняття рiшень з найважливiших напрямiв дiяльностi
у Фондi утворюється Колегiя у складi 15 осiб.
     2. До складу Колегiї входять Голова Фонду  (Голова  Колегiї),
перший заступник та заступники Голови Фонду, а також iншi  керiвнi
працiвники Фонду.  До  складу  Колегiї  можуть  входити  керiвники
центральних  органiв  виконавчої  влади,  начальники  регiональних
вiддiлень та представництв.
     До складу Колегiї входять по одному представнику вiд Комiтету
Верховної Ради України,  до  компетенцiї  якого  належать  питання
приватизацiї,  Спецiальної  контрольної  комiсiї  Верховної   Ради
України з питань приватизацiї та Уповноважений Президента  України
у справах Фонду за їх згодою.
     3. Склад Колегiї Фонду затверджує Кабiнет  Мiнiстрiв  України
за поданням Голови Фонду.
     Стаття 13. Науково-консультативна рада Фонду
     1.  Для  пiдготовки  наукових  рекомендацiй  щодо  здiйснення
покладених  на  Фонд  завдань,   аналiзу   стану   приватизацiйних
процесiв, розроблення пропозицiй щодо вдосконалення  законодавства
з питань, що належать до компетенцiї Фонду, органiзацiї дiяльностi
Фонду при ньому утворюється науково-консультативна рада.
     2. До складу науково-консультативної ради входять експерти  з
числа вчених та фахiвцiв-практикiв.
     Склад  науково-консультативної  ради  та  положення  про  неї
затверджуються Головою Фонду.
     Стаття 14. Обов'язковiсть виконання вимог Фонду, регiональних
вiддiлень та представництв
     1.  Вимоги  працiвникiв  Фонду,  регiональних  вiддiлень   та
представництв при виконаннi  ними  службових  обов'язкiв  у  межах
повноважень є обов'язковими  для  всiх  органiв  державної  влади,
пiдприємств, установ та органiзацiй, у  статутних  фондах  яких  є
державна частка або якi використовують об'єкти державної власностi
чи управляють ними, якщо iнше не встановлено законом.
     2. Керiвники та iншi посадовi особи органiв виконавчої влади,
пiдприємств, установ i органiзацiй на  вимогу  працiвникiв  Фонду,
регiональних  вiддiлень   та   представництв   Фонду   зобов'язанi
створювати належнi умови для  роботи  працiвникiв,  якi  виконують
функцiї, передбаченi цим Законом, законами з питань  приватизацiї,
забезпечувати їх технiчне обслуговування i  виконання  вимог  щодо
надання необхiдної документацiї.
     Стаття 15. Обов'язок додержання законодавства про державну та
комерцiйну таємницю, вiдповiдальнiсть за його порушення
     1. Фонд  у  межах  своєї  компетенцiї  забезпечує  реалiзацiю
системою органiв Фонду державної полiтики щодо державної таємницi.
     2. Працiвники системи органiв Фонду та особи, якi залучаються
цими органами до роботи,  у  процесi  виконання  своїх  функцiй  i
повноважень за порушення законодавства про державну та  комерцiйну
таємницю,  розголошення  державної  та  комерцiйної  таємницi,  що
охороняються законом, а також за  недостовiрнiсть  iнформацiї,  що
подається до органiв виконавчої влади або  оприлюднюється,  несуть
вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.
 
                Глава III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДIЙСНЕННЯ
                        ПОВНОВАЖЕНЬ ФОНДУ
 
     Стаття 16. Нормативно-правовi акти Фонду
     1. Фонд на основi  та  на  виконання  Конституцiї  i  законiв
України, актiв  Президента  України,  Кабiнету  Мiнiстрiв  України
приймає нормативно-правовi акти з  питань,  що  належать  до  його
компетенцiї, якi є обов'язковими  для  органiв  виконавчої  влади,
пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб.
     2. Нормативно-правовi  акти  Фонду  пiдлягають  реєстрацiї  в
порядку, встановленому законодавством.
     3. Оскарження актiв та рiшень Фонду здiйснюється  в  порядку,
встановленому законом.
     Стаття 17. Забезпечення Фонду iнформацiйними матерiалами
     1.  На  запити  Фонду  органи  виконавчої  влади  та   органи
мiсцевого самоврядування,  пiдприємства,  установи  i  органiзацiї
незалежно вiд форми власностi та  їх  посадовi  особи  зобов'язанi
безоплатно надавати iнформацiю, необхiдну  для  здiйснення  Фондом
своїх повноважень.
     2. У  разi  вiдмови  або  ухилення  вiд  своєчасного  надання
необхiдної  iнформацiї  на  вимогу  Фонду,  а  також  за   подання
недостовiрної iнформацiї посадовi особи зазначених  у  цiй  статтi
органiв,    пiдприємств,    установ    та    органiзацiй    несуть
вiдповiдальнiсть у встановленому законом порядку.
     Стаття 18. Вiдповiдальнiсть працiвникiв  Фонду,  регiональних
вiддiлень та представництв
     1. Працiвники Фонду, регiональних вiддiлень та  представництв
за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язкiв несуть
вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
 
               Глава IV. ВЗАЄМОДIЯ ФОНДУ З ОРГАНАМИ
                         ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
 
     Стаття 19. Взаємодiя Фонду з Верховною Радою України
     1. Фонд подає Верховнiй Радi України  та  Кабiнету  Мiнiстрiв
України   щоквартальний   план   виконання   Державної    програми
приватизацiї на рiк та  щомiсяця  подає  Комiтету  Верховної  Ради
України, до компетенцiї якого належать питання приватизацiї,  звiт
про його виконання.
     2.  Фонд  щороку  подає  Верховнiй  Радi  України  звiт   про
виконання Державної програми приватизацiї.
     Верховна Рада України заслуховує та затверджує звiт Фонду.
     Стаття 20. Взаємодiя Фонду з Президентом України
     1.  Фонд  щокварталу  подає  Президенту  України   аналiтичну
довiдку про хiд виконання Державної програми приватизацiї.
     2. За  рiшенням  Президента  України  Фонд  звiтує  про  свою
дiяльнiсть та бере участь у засiданнях Ради нацiональної безпеки i
оборони України.
     3. Постiйну взаємодiю Фонду з  Президентом  України  здiйснює
Уповноважений Президента України у справах Фонду.
     4.  Уповноважений  Президента   України   у   справах   Фонду
призначається Президентом України  та  дiє  в  межах  повноважень,
визначених Президентом України.
     Стаття 21. Взаємодiя Фонду з органами виконавчої влади
     1. Фонд взаємодiє з центральними органами виконавчої влади  з
питань управлiння та розпорядження об'єктами державної власностi.
     2. Фонд, регiональнi вiддiлення  та  представництва  з  метою
сприяння економiчному i соцiальному розвитку України:
     1) залучають до складу комiсiй з  приватизацiї  представникiв
органiв виконавчої влади;
     2) погоджують галузевi програми ринкових перетворень;
     3)  iнформують  Кабiнет  Мiнiстрiв  України  та  iншi  органи
виконавчої влади про спiввiдношення майнового потенцiалу;
     4) погоджують  з  Кабiнетом  Мiнiстрiв  України  приватизацiю
майнових комплексiв у випадках, передбачених законом;
     5) спiвпрацюють з Кабiнетом Мiнiстрiв  України,  центральними
органами виконавчої влади та iншими органами  пiд  час  пiдготовки
проекту Державного бюджету України;
     6) здiйснюють  управлiння  об'єктами  державної  власностi  у
межах повноважень, визначених  законом  та  делегованих  Кабiнетом
Мiнiстрiв України.
 
          Глава V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI ОРГАНIВ ФОНДУ
 
     Стаття 22. Гарантiї здiйснення повноважень Фонду
     1. Втручання центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади,
органiв мiсцевого самоврядування,  їх  посадових  осiб,  об'єднань
громадян  чи  їх  органiв  та  представникiв  у  дiяльнiсть  Фонду
забороняється, крiм випадкiв, встановлених законом.
     2. Вплив у будь-якiй  формi  на  працiвникiв  Фонду  з  метою
перешкоджання виконанню ними службових  обов'язкiв  або  прийняття
неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть  згiдно  iз
законом.
     Стаття 23. Фiнансування та матерiально-технiчне  забезпечення
дiяльностi органiв Фонду
     1.  Фонд  є  головним  розпорядником  вiдведених  для   нього
бюджетних призначень. Його  фiнансування  та  матерiально-технiчне
забезпечення здiйснюються за  рахунок  коштiв  Державного  бюджету
України в порядку та на умовах, встановлених законом про Державний
бюджет України на вiдповiдний рiк.
     2.  Структура,  гранична  чисельнiсть  працiвникiв,   штатний
розпис  та   кошторис   Фонду   затверджуються   у   встановленому
законодавством порядку.
 
                  Глава VI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
     2. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим
Законом акти законодавства України застосовуються в частинi, що не
суперечить цьому Закону.
     3.  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  за  участю  Ради  мiнiстрiв
Автономної Республiки Крим  забезпечити  проведення  на  територiї
Автономної Республiки Крим iнвентаризацiї  об'єктiв  державної  та
комунальної власностi, в тому числi майна, що належить  Автономнiй
Республiцi Крим.
     4. Визнати такою, що втратила чиннiсть,  Постанову  Верховної
Ради України вiд 7 липня 1992 року "Про  Тимчасове  положення  про
Фонд державного майна України" (Вiдомостi Верховної Ради  України,
1992 р., № 39, ст. 581; 1997 р., № 26, ст. 179).
     5. Кабiнету Мiнiстрiв  України  у  двомiсячний  строк  з  дня
набрання чинностi цим Законом:
     подати на розгляд  Верховної  Ради  України  пропозицiї  щодо
приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;
     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз  цим
Законом;
     забезпечити приведення  мiнiстерствами,  iншими  центральними
органами  виконавчої  влади  своїх  нормативно-правових  актiв   у
вiдповiднiсть iз цим Законом;
     вiдповiдно     до     компетенцiї     забезпечити     видання
нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом.
     Голова Верховної Ради України        В.М. Литвин