Голові асоціації платників

податків Херсонської області

"Бізнес та право"

З-ву Г.О.

м. Херсон, 73011

У Держземінспекції розглянуто Ваше звернення від 15.11.2008 щодо надання роз'яснення з питання правомірності використання громадянами земельних ділянок на підставі актів на право довічного успадковуваного володіння землею. За результатами розгляду повідомляємо таке.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 05.12.90 N 511 (511-12) "Про вирішення питань, пов'язаних із правом власності на землю" громадянам надавалися земельні ділянки для ведення селянського й особистого підсобного господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилих будинків, задоволення інших потреб, передбачених законом, у довічне успадковуване володіння.

Земельним кодексом Української РСР (561-12) від 18.12.90 також передбачалось право громадян на довічне успадковуване володіння землею, а Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.03.91 N 889 (889-12) "Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок" (втратила чинність) затверджено форму державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею та умови надання такого права.

Введеним в дію 15.03.92 Земельним кодексом Української РСР (561-12) надання такого права не передбачалось, однак, підпунктом другим пункту 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.90 N 562 (562-12) "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" визначалось, що громадяни, підприємства, установи і організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 N 2200 (2200-12) "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

Згідно з пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.90 N 563 (563-12) "Про земельну реформу" визначено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР (561-12) , повинні до 15 березня 1994 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.02.2004 N 1492 (1492-15) дію вказаного пункту продовжено до 01.01.2008.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп (v005p710-05) цей пункт визнано неконституційним та таким, що втратив чинність з дня ухвалення зазначеного рішення.

Таким чином, користувачі земельних ділянок, право яких посвідчене державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, не можуть бути позбавлені права користування і не зобов'язані переоформити його на право власності чи укласти договір оренди земельної ділянки.