Державним податковим

адміністраціям в Автономній

Республіці Крим, областях,

мм. Києві та Севастополі

Державна податкова адміністрація України, з врахуванням того, що профспілкові організації ряду підприємств та установ, посилаючись на те, що вони є неприбутковими організаціями, скаржаться на вимоги органів державної податкової служби щодо необхідності сплати ними комунального податку та подання відповідної звітності повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 25.06.91 N 1251-XII (1251-12) "Про систему оподаткування", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 1251), ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 15 Закону N 1251 (1251-12) встановлено, що до місцевих податків і зборів належить і комунальний податок. Загальні норми та об'єкт оподаткування податком, платників, граничні розміри ставок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 (56-93) "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет).

Згідно із Законом України від 18.11.92 N 2796-XII (2796-12) "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання" Декрет діє на правах Закону України "Про оподаткування" (1251-12) , положення якого щодо нарахування та сплати місцевих податків і зборів є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 15 Декрету (56-93) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оскільки об'єктом оподаткування для комунального податку є річний фонд оплати праці штатних працівників профспілкової організації, а не показники її фінансово-господарської діяльності, така організація (за наявності об'єкта оподаткування) є платником комунального податку на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 24 статті 26 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР (280/97-ВР) "Про місцеве самоврядування в Україні", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 280), встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить запровадження місцевих податків, зборів і розмірів ставок у межах, визначених законом.

Згідно зі статтею 73 Закону N 280 (280/97-ВР) акти ради, прийняті у межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.

Водночас статтею 18 Декрету (56-93) органам місцевого самоврядування надано право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від сплати певні категорії платників.

Просимо довести зазначене до відома підпорядкованих органів державної податкової служби для керівництва в роботі.