|
31.08.2010 N 12/20-7-1224
|
Кабінету Міністрів України
|
Т.в.о. Міністра
|
Г.М.Семчук
|
Додаток
до листа Мінжитлокомунгоспу
31.08.2010 N 12/20-7-1224
| N з/п | Дата надходження звернення | Автор запитання (прізвище, ім'я та по батькові, адреса, професія, пенсіонер, де навчається) | Зміст запитання | Прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка надала відповідь (роз'яснення), зміст даної відповіді (роз'яснення) |
| 1. | 28.07.2010 | Беркут В.А. вул. Радянська, буд. 27/49, кв. 88, м. Лубни, Полтавська область, 37500 | Щодо проведення капітального ремонту ліфтів | Автору надано відповідь листом від 18.08.2010 N 23/4044 за підписом М.М.Чорного. Питання надання послуг з технічного обслуговування, поточного та капітального ремонтів житлових будівель, зокрема інженерних систем та ліфтів, регулюється Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004 N 150 (z1046-04) . Роботи з ремонту і заміни ліфтів, що тривалий час не працювали та не обслуговувались, відносяться до робіт капітального ремонту. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Відповідно до статей 30, 31 зазначеного Закону України (280/97-ВР) , до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, районних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, надання необхідного рівня та якості послуг населенню та організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства, жилих будинків тощо. Згідно зі ст. 184 Житлового кодексу УРСР (5464-10) фінансування капітального ремонту житлового фонду здійснюється за рахунок його власника, а саме: в будинках комунальної власності - за рахунок місцевого бюджету; в будинках державної власності - за рахунок коштів підприємства, установи, організації яким належить цей будинок; у будинках житлово-будівельних кооперативів - за рахунок коштів кооперативу; в будинках громадського житлового фонду - за рахунок коштів власників фонду. Періодичність проведення ремонту по кожному виду будівель, враховуючи їх технічний стан, встановлюється для кожного регіону місцевими органами влади. Фінансування місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства, до яких відноситься проведення робіт по капітальному ремонту житлового фонду місцевих органів влади, повинно здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів (ст. 91, 69 Бюджетного кодексу України) (2542-14) . Таким чином, рішення щодо виконання капітального ремонту житлового будинку або його окремих конструктивних елементів за рахунок місцевого бюджету приймає орган місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Закону (280/97-ВР) , спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) Ви маєте право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування у судовому порядку. |
| 2. | 27.07.2010 | Чернов В.Г. вул. Клубна, буд. 11, кв. 13, м. Конотоп, Сумська область, 41600 | Щодо будівництва балкону у житловому будинку з порушенням норм чинного законодавства | Автору надано відповідь листом від 21.08.2010 N 23/4065 за підписом М.М.Чорного. Повідомляємо, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) повноваження щодо контролю за використанням і утриманням об'єктів нерухомого майна усіх форм власності покладено на органи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) (далі - Кодекс) управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів (стаття 152 Кодексу) (5464-10) . Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572 (572-92-п) , передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. Порядок одержання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт в квартирі, пов'язаних із зміною проектно-планувальних рішень регулюються Житловим кодексом УРСР (5464-10) , Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 N 76 (z0927-05) (далі - Правила). Відповідно до Правил (z0927-05) , переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування. Відповідно до Положення про державний архітектурно- будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 N 225 (225-93-п) , державний архітектурно- будівельний контроль - це сукупність організаційно- технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово- цивільного та іншого призначення. Державний архітектурно- будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно- будівельна інспекція (Держархбудінспекція). Держархбудінспекція виконує такі функції: видача замовникам та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з реконструкції, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування. Відповідно до Положення про Державну архітектурно- будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1434 (1434-2006-п) від 18.10.2006, завданнями Держархбудінспекції є здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (далі - архітектурно- будівельний контроль). Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; видає в установленому порядку дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів (далі - будівельні роботи), реєструє об'єкти, на яких виконуються такі роботи (об'єкти будівництва); проводить перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням. Положенням також визначається, що Держархбудінспекція має право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку. Згідно із ст. 190 Житлового кодексу УРСР (5464-10) , підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду. Спірні питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, вирішуються в судовому порядку. Водночас зазначаємо що, згідно із положеннями статей 55, 124 Конституції України (254к/96-ВР) , правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових, службових та інших осіб. |
| 3. | 23.07.2010 | Бойко І.М. вул. Леніна, 52, м. Алчевськ, Луганська обл., 94214 | Щодо реформування ЖКГ | Автору надано відповідь листом від 09.08.2010 N 07/15- 8668, за підписом заступника Міністра Шаповаленка В.Г. 1. Згідно з Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Діяльність ОСББ регулюється зазначеним вище Законом, Цивільним (435-15) , Житловим (5464-10) та Земельним кодексами України (2768-14) , іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, який складається відповідно до Типового статуту, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003 N 141 (z1155-03) (зареєстровано в Мін'юсті України 12.12.2003 за N 1155/8476). Розділом "Порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат" Типового статуту (z1155-03) визначено, що правління об'єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об'єднання. Тариф на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для будинків, у яких створено ОСББ, повинен розраховуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 (529-2009-п) і затверджуватися загальними зборами членів об'єднання. Згідно із статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) повноваження щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги покладено на органи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 31 цього ж Закону (1875-15) виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Згідно із статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належить в тому числі встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Таким чином, згідно із законодавством України орган місцевого самоврядування після перевірки економічної обґрунтованості тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, який розраховано об'єднанням і затверджено його загальними зборами виходячи з кошторису, підготовленого правлінням об'єднання, повинен його погодити. Крім того, зазначаємо, що відповідно до статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: - прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; - за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; - укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини. Згідно із Типовим статутом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (z1155-03) (ОСББ) може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Враховуючи викладене, об'єднання має можливість відмовитись від визначеного органом місцевого самоврядування виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та взяти безпосередню участь в утриманні житлового будинку, самостійно обирати більш привабливішого (з точки зору якості та вартості) надавача послуг. 2. Серед питань, на вирішення яких спрямована Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово- комунального господарства на 2009-2014 роки (1869-15) , є питання "реалізації ефективної антимонопольної політики та здійснення інституціональних перетворень на ринку житла і житлово- комунальних послуг спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції". Для цього основними завданнями програми передбачено "створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла". Інституціональне забезпечення виконання цього завдання програми передбачається здійснювати через реалізацію заходів із "посилення впливу мешканців будинків на умови свого проживання та якість обслуговування житла шляхом стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, сприяння створенню системи управителів на ринку житлових послуг". Заходи Загальнодержавної програми спрямовані насамперед на створення умов для розвитку конкурентного середовища на ринку послуг з управління житлом та його утримання. За наявності на цьому ринку управляючих компаній, що конкурують на прозорих умовах, власники житла (в тому числі і об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та ЖБК) матимуть змогу на більш прийнятних для них умовах обирати виконавців послуг з утримання житла, більш впевнено "розмовляти" із природними монополістами на ринку комунальних послуг та захищати власні права як споживачів житлово- комунальних послуг. Збільшення кількості управляючих компаній дасть можливість розмежувати функції замовника житлово- комунальних послуг та їх виконавця, що сприятиме належному утриманню житла та забезпеченню споживачів комунальними послугами. Ефективний власник житла може бути сформований лише за умови сприяння цьому з боку органів місцевого самоврядування. |