Щодо обчислення податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

ДПА України стосовно порядку обчислення податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - збір), за видобуток рудних пісків філією ЗАТ в межах Малишевського родовища повідомляє наступне.

Підпунктом 5.5 пункту 5 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, ДПА України від 23.06.99 р. N 105/309 (z0474-99) (зареєстровано в Мін'юсті України 16.07.99 р. за N 474/3767), встановлено, що у випадках, коли користувачі надр видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають в межах одного родовища, то податкові зобов'язання зі збору "обчислюються за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2". При цьому у другому реченні підпункту уточнено, що "для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2".

Відповідно до інформації, наданої Державною комісією України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України листом від 23.02.2010 р. N 89/07, рудні піски Малишевського родовища є комплексною корисною копалиною, яка містить такі основні корисні компоненти: циркон, рутил та ільменіт. Супутніми (супутньо залягаючими) корисними компонентами в рудних пісках є дистен-силіманіт, ставроліт та кварц у вигляді кварцових пісків, які можуть використовуватись як формувальна, скляна або будівельна сировина.

Відповідно до визначення, наведеного у абзаці п'ятому п. 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. N 432 (432-97-п) "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр", супутні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

Згідно з додатком до форми N 5-гр "Звітний баланс запасів корисних копалин" (va142684-07) філія ЗАТ звітувала про обсяги погашених запасів корисних копалин: "руди ... (тонни), у тому числі: циркон, рутил, ільменіт ... (тонни), дистен-силіманіт, ставроліт ... (тонни), пісок формувальний ... (тонни), пісок скляний ... (тонни), пісок будівельний ... (тонни), пісчано-глиниста порода ... (тонни)".

Водночас у довідці Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду, з органами якого відповідно до Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 р. N 58 (58-95-п) , погоджується списання з обліку запасів корисних копалин, що перебувають на обліку гірничодобувних підприємств, з посиланням на протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.02.2004 р. N 828, зазначається, що "титано-цирконієві родовища являються відкладами кварцових пісків, які збагачені рудними мінералами: ... ільменіт, циркон, рутил, дистен-силіманіт, ставроліт".

Таким чином, у зв'язку з тим, що дистен-силіманіт, ставроліт та кварц у вигляді кварцових пісків є супутніми (супутньо залягаючими) корисними компонентами в рудних пісках, а не супутньо залягаючими корисними копалинами, то коефіцієнт 0,2 до основного виду корисних копалин не застосовується.

З огляду на викладене вважаємо, що податкові зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за видобуток рудних пісків філією ЗАТ слід визначати виходячи із загального обсягу погашених запасів корисних копалин.