Як відомо, наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації України від 26.03.2001 No126/306/50 затверджені зміни до Інструкції про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів (зареєстровано в Мін'юсті 6.04.2001 за No316/5507). Нагадаємо, що дія першої редакції інструкції була призупинена рішенням Держкомпідприємництва через наявність у ній низки обмежень розвитку підприємницької діяльності.

У новій редакції враховано більшість приписів Держкомпідприємrництва, хоча й не всі. Наприклад, залишена норма стосовно здійснення відрахувань до Фонду за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств.

Але найобурливішими в новій редакції є два пункти, текст яких залишився майже незмінним. Цитуємо:

"7.3. Відділення Фонду подають до відповідних органів Державної податкової служби України розрахунки розміру платежів до Фонду конкретних підприємств, які своєчасно не розрахувались із Фондом за платежами, що обліковуються в доходній частині Державного бюджету України.

7.4. Органи Державної податкової служби України при здійсненні документальних перевірок забезпечують перевірку підприємств стосовно сплати ними платежів до Фонду та приймають рішення про стягнення додатково нарахованих сум у разі несплати їх у встановлений термін".

Наведеними нормами інструкції (вже вкотре!) продемонстровано відверте нехтування конституційними вимогами. Адже ст.19 Конституції встановлено, що "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Головним завданням органів державної податкової служби згідно зі ст.2 закону "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 5.02.98 No83/98-ВР є "здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою, своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі)".

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються в Україні, встановлено статтями 14-15 закону "Про систему оподаткування" від 25.06.91 No1251-XII (з численними змінами та доповненнями). Відрахувань до Фонду соцзахисту інвалідів у цих статтях немає, ніколи не було та й бути не могло. Натомість завжди була і діє норма (зі статті 20): "за стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України".

У законі "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 No875-XII, статтями 10-11 якого, власне кажучи, засновано Фонд, немає жодної згадки про історичну місію податківців стосовно справляння внесків до нього.

Складається враження, що ДПА, яка вже й так сумно прославилася тим, що поза межами будь-яких законів делегувала собі право планувати прогнозні надходження коштів до держбюджету і рапортувати про виконання цих планів, вирішила ініціювати ще один (за термінологією часів "розвиненого соціалізму") почин у площині внесків до Фонду соціального захисту інвалідів.

Такі дії ДПА є природними, проте неприродною є відсутність відповіді на запитання, що вже стало риторичним, коли йдеться про нормативні акти, в яких задіяне податкове відомство: чому Мін'юст, реєструючи такі норми, не зіставляє обов'язки та повноваження державного органу, що визначаються нормативним актом, з його конституційними та законодавчими правами?

Марк Бейгельзімер, кандидат економічних наук

Газета "Закон і Бізнес" No 21 24.05.2001