Законодавчий різнобій

Мабуть, з огляду на і скруту з фінансуванням бюджетних установ та організація і відповідно до притаманної їм значної кредиторської заборгованості законодавцем встановлені інші, дещо відмінні » Ід існуючих, правила оподаткування продажів товарів (робіт, послуг) у разі оплати за рахунок бюджетних коштів. Зроблено це з метою, аби, нівелюючи загальноприйняті податкові правила «першої події», хоч якось стимулювати продавців товарів (робіт, послуг) мати справу з недостатньо платоспроможними «бюджетниками».

Майже першим коригуванням, яке Верховна Рада законом від 18.11.97 №639/97-ВР внесла до закону «Про оподаткування прибутку підприємств», було таке формулювання підпункту 11.3.5: «датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом». Отже, стосовно податку на прибуток законодавча норма виписана чітко та зрозуміло.

Може, саме тому причиною непоодиноких помилок бухгалтерів є відсутність адекватної дефініції ПДВ. Досить схожа норма з ПДВ змінюва-ласьшість разів. Нині вона має текст, затверджений спеці- і ально прийнятим цього літа законом «Про внесення зміни ДО статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 11.07.2001 \ №2649-111. Більш недорікувату норму важко відшукати в усьому податковому законодавстві. Проте часті зміни І важкомовність не є головними вадами щойно ухваленої редакції норми.

Наведемо текст тільки першої її половини:

"11.11. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-ек-сплуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі—ЖЄКи), визначають базу оподаткування операцій продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКІв та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку в зв'язку зі зміною такого способу».

Далі вміщено два абзаци з узагалі-то зрозумілими і без них визначеннями «послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла" та «касового способу визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг)».

Як бачимо, наголос у законодавчій пільзі з ПДВ зроблений зовсім не на продавців, а на покупців послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла. Що ж, таке рішення теж зрозуміле і обгрунтоване; ці послуги життєво потрібні їхнім споживачам, проте більша частина останніх (включно, звичайно, з «бюджети иками») не поспішає своєчасно розплачуватись.

Таким чином, з невідомих нам причин один і той самий автор — парламент — у двох основних податкових законах надав пільгу у вигляді застосування касового методу визначення бази оподаткування двом різним групам платників податків, попри незаперечну потребу в єдиній уніфікованій пільзі. Складається враження, що кодифікація як засіб формування системи правових норм, як і раніше, є їегга Іпсодпііа для наших законодавців.

Марк БЕЙГЕЛЬЗІМЕР, кандидат економічних наук

По материалам газеты "ЗАКОН & Ð‘ІЗНЕС"