ЯК ВРЯТУВАТИ 26 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ВІД САНКЦІЙ ПОДАТКІВЦІВ
З ПРАКТИКИ ПРАВОВОГО ЦЕНТРУ "Профконсалтінг"
ДПІ Дніпровського р-ну м. Києва перевірила ТОВ "Е " (далі - ТОВ).
Податківців зацікавив договір оренди чотирьох легкових автомобілів
між ТОВ та ЗАТ "Х " (далі - ЗАТ). Договір передбачав, що ЗАТ, як
орендодавець здійснює своїми автомобілями перевезення для ТОВ -
надає йому певні послуги. Надання цих послуг мало оформлятись
відповідними актами про надані послуги, шляховими листами,
калькуляціями. Орендар, тобто ТОВ сплачував ЗАТ орендну плату у
розмірі компенсації за понесені витрати. На підставі договору ця
орендна плата мала включати і усі витрати ЗАТ на паливно-мастильні
матеріали (далі - ПММ) для орендованих автомобілів, плату за
парковку.
ТОВ, як орендар, сплачену орендну плату відносив на свої валові
витрати, відповідно зменшуючи прибуток. При цьому робилося
посилання на п.1.10 ст.1, п.5.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств " ( 334/94-ВР ) - де таке прямо передбачене
(з метою оподаткування у вказаному Законі орендна плата
ототожнюється з процентами). Податківці ж записали в акті
перевірки, що ТОВ не мало права відносити на витрати суми сплачені
за утримання легкових автомобілів (ПММ і парковка), в т.ч. і у
вигляді орендної плати - п.5.4.10 ст.5 Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), бо тут фактично немає оренди.
У самому договорі йдеться про надання послуг з автоперевезень, а
не про оренду. Відносити ж суми витрачені на експлуатацію
легковиків на своі валові витрати дозволяється лише підприємствам,
що надають платні послуги з транспортного чи туристичного
обслуговування сторонніх громадян або організацій, включаючи і
витрати на ПММ. Усі інші мають фінансувати ці витрати за рахунок
прибутку. Податківці дійшли висновку, що ТОВ таким чином
безпідставно завищив свої валові витрати на 26745 грн. Далі -
відповідне донарахування податку на прибуток і штрафних санкцій.
ТОВ оскаржило це рішення ДПІ до арбітражного (тепер -
господарського) суду м. Києва. Податківці у своїх запереченнях
зауважили - якщо буде доведена наявність саме орендних операцій, а
не надання транспортних послуг , то на спірні суми прийдеться
зменшувати валові витрати І відповідно штрафувати ЗАТ замість ТОВ.
При цьому робилися посилання на законодавство по бухобліку оренди
за 1995 р. На думку податківців орендодавець на зменшення свого
доходу може відносити лише амортизацію автомобілів (валові
витрати).
Суд розглянув справу і дійшов таких висновків. Навіть у акті
перевірки зазначається, що ТОВ не має власних витрат на ПММ або
інших витрат на експлуатацію легкових автомобілів. ТОВ, як
орендар, сплачував лише орендну плату, передбачену відповідним
договором. Тому є правомірним віднесення цієї плати до валових
витрат - п.5.2.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ). Відповідно і рішення податківців з
приводу застосування штрафних санкцій у цій частині було
скасоване. Таким чином, за логікою суду, те, що орендна плата
включала за домовленістю сторін витрати на експлуатацію легковиків
не змінює її правової природи саме як орендної плати. Отже,
відповідно до п.5.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) вона підлягає віднесенню орендарем на
валові витрати повністю. Судячи з усього податківців засмутило те,
що за виконаним договором на досить велику суму сторони замість
декларування прибутку лише збільшили свої витрати.
Сергій Теньков
директор юридичного департаменту Правничого центру Профконсалтинг
м. Київ, вул. Артема, 1/5, офіс 400
Тел./факс: (044) 212 05 97, 212 08 55