Про упорядкування механізму списання та передачі державного майна

З метою упорядкування механізму списання та передачі державного майна, керуючись Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482, та Порядком списання об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 р. N 1314, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки документів для отримання дозволу на передачу державного майна та Методичні рекомендації щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна, яке закріплене за підприємствами та установами, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (додаються).

2. Начальнику Управління економічної діяльності довести наказ до відома керівників структурних підрозділів Держпродспоживслужби та керівників підприємств і установ, що віднесені до сфери її управління.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Управління економічної діяльності Лемака М. С.

Додаток 1
до наказу Держпродспоживслужби
10.05.2016 N 77

Методичні рекомендації
щодо підготовки документів для отримання дозволу на передачу державного майна

Загальна частина

1. Ці Методичні рекомендації визначають механізм безоплатної передачі державного майна (далі - майно), закріпленого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на правах оперативного управління або господарського відання за державними підприємствами, установами, їх структурними підрозділами (далі - установи), що входять до сфери її управління, а також передачі державного та комунального майна до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Служба).

Передача майна здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N 1482 та цих Методичних рекомендацій.

Терміни, які використовуються у цих Методичних рекомендаціях, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Об'єктами передачі згідно з цими Методичними рекомендаціями є:

а) цілісні майнові комплекси суб'єктів господарювання, крім об'єктів, визначених підпунктом "д" цього пункту. Структурний підрозділ суб'єкта господарювання може бути об'єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу;

нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), яке входить до складу цілісних майнових комплексів підприємств, що не підлягають приватизації, або використовується для розміщення органів державної влади, після виділення його в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) та за умови подальшого укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому передаються приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території;

б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення), крім майна, зазначеного в абзаці другому підпункту "а" цього пункту, після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) за умови обов'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, договору про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території;

в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім передачі акцій державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації);

г) державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації;

д) цілісні майнові комплекси установ та підприємств, показники фінансово-господарської діяльності яких погіршилися;

е) цілісні майнові комплекси установ та підприємств, у зв'язку з прийняттям або скасуванням рішення про їх приватизацію;

є) інше окреме індивідуально визначене майно установ та підприємств (крім нерухомого), яке віднесено до основних фондів (засобів);

ж) запаси та інше окреме індивідуально визначене майно установ, яке не віднесено до основних фондів (засобів);

До запасів відносяться: сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, ветеринарні препарати, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання (що не відносяться до основних засобів), готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, які передбачається використовувати протягом одного року.

з) інше окреме індивідуально визначене майно установ та підприємств (крім нерухомого), яке буде використовуватися суб'єктами боротьби з тероризмом, зазначеними у Законі України "Про боротьбу з тероризмом" (638-15) (далі - суб'єкт боротьби з тероризмом), у період проведення антитерористичної операції.

3. Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності, які надані в управління підприємствам ветеринарної медицини, може виходити від Служби, установ або інших органів, уповноважених управляти державним майном.

4. Передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням:

а) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених підпунктами "а", "в" і "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

б) Служби за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "б" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

в) Служби та Фонду державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "д" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

г) Служби - щодо об'єктів, визначених підпунктом "е" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

д) засновника господарського товариства та Служби, за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Мінфіном і Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

е) Служби, самоврядних організацій та Фонду державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктом "е" пункту 2 цих Методичних рекомендацій;

є) Служби та суб'єктів боротьби з тероризмом за погодженням з підприємством, за яким закріплене майно, - щодо об'єктів, зазначених у підпункті "з" пункту 2 цих Методичних рекомендацій.

5. Передача об'єктів права державної власності (крім об'єктів, визначених підпунктом "ж" пункту 2 цих Методичних рекомендацій) від одного суб'єкта господарювання іншому, що належать до сфери управління Служби, здійснюється на підставі рішення Служби, погодженого з установами, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна та Мінекономрозвитку.

6. Передача об'єктів, визначених підпунктом "ж" пункту 2 цих Методичних рекомендацій здійснюється:

від одного суб'єкта господарювання іншому, що знаходяться у підпорядкуванні одного територіального органу Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь - на підставі рішення керівника цього територіального органу;

від однієї установи іншій, що підпорядковані безпосередньо Службі, або знаходяться в різних областях - на підставі рішення Служби.

7. Передача об'єктів з комунальної у державну власність до сфери управління Служби здійснюється за рішенням:

сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;

районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

8. Пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності та передачі об'єктів з комунальної у державну власність подаються ініціатором передачі до Служби через відповідний територіальний орган.

У пропозиціях зазначається:

найменування установи, її місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) установи;

у разі передачі акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств, - дані про уповноважену особу (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичної особи, найменування і місцезнаходження - для юридичної особи), що здійснює управління зазначеними акціями, частками, паями, дата укладення та термін дії договору на управління цими акціями, частками, паями.

До пропозицій додаються:

характеристика об'єкта передачі (назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства - балансоутримувача, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, стан його приватизації (корпоратизації), найменування органу, уповноваженого управляти державним майном, кадастровий номер та розмір земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі);

згода обох сторін, що передають і приймають об'єкти передачі;

згода трудового колективу - у разі передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цієї установи. Згода трудового колективу установи подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників);

детальні розрахунки та обґрунтування щодо утримання об'єктів, що передаються, з визначенням джерел їх утримання;

витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації;

правовстановлюючі документи на нерухоме майно (витяги з реєстру, технічний паспорт);

титули будов та проектно-кошторисна документація на об'єкти незавершеного будівництва;

у разі передачі структурного підрозділу установи, крім того:

нотаріально засвідчені копії статуту (положення) установи, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;

засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;

бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання державного майна, що є об'єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі - економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономрозвитку формою.

У разі потреби Служба може запитувати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про передачу майна.

У разі передачі об'єктів з комунальної у державну власність ініціатор передачі також погоджує пропозиції щодо їх передачі з Радою міністрів Автономної Республіки Крим або відповідною обласною державною адміністрацією та відповідним органом місцевого самоврядування.

У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об'єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об'єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.

9. У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Служба у місячний термін:

а) повідомляє про це ініціатора передачі;

б) відмовляє в передачі, якщо:

подання містить неповну чи недостовірну інформацію щодо об'єкта передачі;

функціональне призначення об'єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на установу, до якої пропонується передати майно;

до суб'єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація боржника (крім випадків, коли об'єктами передачі є житловий фонд та об'єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб'єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;

об'єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету;

бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідають встановленим вимогам.

10. У разі передачі об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну такими об'єктами ініціатори передачі додають до пропозицій, узгоджених відповідно до цих Методичних рекомендацій, звіти про оцінку майна та/або акти оцінки вартості об'єктів.

У разі коли об'єктами передачі є підприємства, нерухоме майно (у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), акції (частки, паї), їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна.

Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.

11. Управління економічної діяльності Служби на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цих Методичних рекомендацій у місячний термін готує та подає:

а) проекти наказів Голови Служби;

б) у випадку їх необхідності згідно з вимогами законодавства, проекти звернення до Мінекономрозвитку, Мінфіну, Фонду державного майна та Держстату про погодження передачі;

в) проекти пропозицій, у випадку необхідності підготовки відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

12. Управління економічної діяльності Служби проводить постійний моніторинг ефективності використання переданих об'єктів і виконання бізнес-планів суб'єктів господарювання, яким передані об'єкти.

13. Передача об'єктів права державної власності здійснюється відповідною комісією, до складу якої входять:

представники Служби та іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, які приймають та передають державне майно, місцевого органу виконавчої влади, суб'єкта господарювання, представницького органу трудового колективу суб'єкта господарювання в особі профспілкового комітету (або іншого органу, який представляє інтереси трудового колективу) і трудового колективу установи, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна;

представники Служби та іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, які приймають та передають державне майно, державного органу приватизації;

представники Служби або представники територіальних органів Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь, установи господарювання, які приймають та передають державне майно та іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, які приймають та передають державне майно, суб'єкта господарювання і його трудового колективу - у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого);

представники територіального органу Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь, установи, які приймають та передають державне майно, - у разі передачі запасів та іншого окремого індивідуально визначеного майна установ, яке не віднесено до основних фондів (засобів).

У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об'єктів додатково включаються представники орендодавця і орендаря.

14. Комісію з питань передачі об'єктів створює та призначає її голову Служба, або інший орган, уповноважений управляти державним майном (головні управління), які приймають державне майно.

Комісію очолює:

заступник Голови Служби - якщо передача об'єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України;

начальник Управління економічної діяльності - якщо передача об'єктів здійснюється за рішенням Служби.

15. Служба у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об'єктів повідомляє відповідні суб'єкти господарювання про визначення кандидатур до складу комісії.

Відповідні суб'єкти господарювання зобов'язані у п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, Служба має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об'єкт, обов'язкова.

16. Комісію з питань передачі запасів та іншого окремого індивідуально визначеного майна установ, яке не віднесено до основних фондів (засобів), створює та призначає її голову територіальний орган Служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ чи Севастополь.

17. Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.

18. Передача оформляється актом приймання-передачі за встановленою формою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується Службою або органом, який створив комісію. Право на управління об'єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

До акта приймання-передачі установи додаються:

нотаріально засвідчені копії статуту (положення) суб'єкта господарювання і свідоцтва про його державну реєстрацію;

контракт з керівником або копія наказу про призначення;

договір оренди цілісного майнового комплексу;

договори найму (оренди) нежитлових приміщень;

бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.

Операції з передачі державного майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Державним казначейством України та Мінфіном.

До акта приймання-передачі об'єктів, визначених підпунктами "а", "б", "в" і "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, додаються:

витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації;

виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі;

титули будов та проектно-кошторисна документація - у разі передачі об'єктів незавершеного будівництва;

договори найму (оренди) нежитлових приміщень.

19. Служба після прийняття державного майна:

у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомляє про факт передачі органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками), а стосовно об'єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, - також Мінекономрозвитку;

у двотижневий термін закріпляє нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним суб'єктом господарювання на праві господарського відання або оперативного управління;

у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі організовує внесення відповідних змін в установчі документи суб'єкта господарювання та проведення їх державної реєстрації відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна проведення в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію (перереєстрацію).

20. У разі передачі об'єктів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, Служба у тижневий термін з дня отримання повідомлення про приватизацію державного майна суб'єкта господарювання від державного органу приватизації приймає рішення про передачу майна суб'єкта господарювання у зв'язку з прийняттям рішення про його приватизацію в управління державному органу приватизації та повідомляє орган приватизації про кандидатури до складу комісії з питань передачі об'єкта.

Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про приватизацію.

21. До акта приймання-передачі майна установи у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію додаються:

нотаріально засвідчені копії статуту підприємства і свідоцтва про його державну реєстрацію;

контракт з керівником підприємства;

бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття;

перелік майна, яке згідно із законодавством не включається до статутного фонду об'єкта приватизації;

інші документи за визначенням комісії з питань передачі об'єкта.

22. Служба разом з Державним органом приватизації, який прийняв в управління майно суб'єкта господарювання, зобов'язані в місячний термін після реєстрації статуту відкритого акціонерного товариства визначити порядок подальшого ефективного використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства.

23. У разі скасування державним органом приватизації рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, визначених підпунктом "г" пункту 2 цих Методичних рекомендацій, Служба у тижневий термін з дня отримання відповідного повідомлення приймає рішення про прийняття майна суб'єкта господарювання до сфери свого управління, утворює комісію з питань передачі об'єкта і призначає голову комісії.

Передача майна здійснюється у місячний термін з дня скасування рішення про приватизацію.

До акта приймання-передачі зазначених об'єктів додаються документи, визначені пунктом 19 цього Порядку.

24. Узагальнена інформація про передачу майна, яке було здійснено за рішенням начальників головних управлінь відповідно до абзацу 2 пункту 6 цих Методичних рекомендацій, подається до Служби щоквартально до 10 числа місяця, наступного після закінчення кварталу, за встановленою формою.

Додаток 2
до наказу Держпродспоживслужби
10.05.2016 N 77

Методичні рекомендації
щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна, яке закріплене за підприємствами та установами, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Загальна частина

1. Ці Методичні рекомендації визначають механізм списання державного майна (далі - майно), закріпленого за державними підприємствами, установами (далі - установа), що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Служба).

Списання майна та матеріальних цінностей здійснюється у спосіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314, та цими Методичними рекомендаціями.

Терміни, які використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Дія цих рекомендацій поширюється на майно, закріплене Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на правах оперативного управління або господарського відання за установами, що входять до сфери її управління.

Дія цих рекомендацій не поширюється на об'єкти житлового фонду, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо.

3. Списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне) у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема, у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха за умови, що його відновлення неможливо, або економічно недоцільно і воно не може бути реалізовано, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо.

Також підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів або такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.

4. Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання.

5. Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх:

а) продажу;

б) безоплатної передачі;

в) ліквідації (на підставі акта).

Прийняття рішення про списання основних фондів (засобів)

6. До основних фондів (засобів), які можуть бути списаними, відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

7. Списання майна, визначеного п. 6, здійснюється установами, на балансі яких воно перебуває, на підставі прийнятого Службою рішення про надання згоди на його списання.

Рішення про надання згоди на списання об'єктів незавершеного будівництва приймається Службою за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням установи.

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів (крім нерухомого майна та транспортних засобів), первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 10 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника установи відповідно до цих Методичних рекомендацій.

Списання майна, що перебуває на балансі Служби, здійснюється Службою відповідно до цих Методичних рекомендацій.

8. Служба у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства здійснює контроль за дотриманням вимог Методичних рекомендацій установами, які належать до її сфери.

Організацію та виконання функцій, покладених на Службу, відповідно до Методичних рекомендацій забезпечує Управління економічної діяльності.

9. З метою отримання згоди на списання майна установа подає до Служби через відповідний територіальний орган Служби разом із зверненням стосовно списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва), встановленої форми;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, встановленої форми;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником підприємства, установи чи організації;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтверджуючих документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) в разі наявності, відомості про об'єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).

У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з Фондом державного майна або іншим державним органом приватизації за місцезнаходженням підприємства, установи чи організації, Служба подає зазначені документи відповідному органу приватизації.

У разі потреби Служба може запитувати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, фотографії, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів надсилається суб'єкту господарювання у 10-денний строк з дати надходження зазначених у підпунктах 1 - 7 пункту 9 Методичних рекомендацій.

10. Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається Службою протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 9 цих Методичних рекомендацій, після погодження з Фондом державного майна або іншими державними органами приватизації відповідно до абзацу другого пункту 7.

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі наказу, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа.

Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:

а) майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 3 цих Методичних рекомендацій;

б) Служба визначила інші шляхи використання майна, що пропонується до списання;

в) установи подали передбачені Методичними рекомендаціями документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;

г) у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна;

д) виявлені обставини, за яких відповідно до законодавства заборонено списання та/або обмеження розпорядження зазначеним майном.

11. Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна Служба утворює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються наказом.

Рішення комісії оформлюється протоколом.

Прийняття рішення про списання матеріальних цінностей (запасів та майна, яке не відноситься до основних фондів (засобів))

12. Рішення про списання матеріальних цінностей (запасів та майна, яке не відноситься до основних фондів (засобів), приймається керівником установи, на балансі якої перебувають зазначені матеріальні цінності відповідно до цих Методичних рекомендацій.

Рішення про списання майна оформлюється у формі наказу.

13. До запасів відносяться: сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, ветеринарні препарати, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо-мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів), готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати до одного року.

Утворення установою комісії із списання майна, її завдання та повноваження

14. Для встановлення факту непридатності майна і неможливості або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна створюється постійно діюча комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника установи, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб установи, а також залучені за вимогою Служби його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника установи.

15. Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій (автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників тощо), установи залучають для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

16. У разі потреби керівники установ можуть залучати для участі в роботі комісії фахівців відповідних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

У разі необхідності врахування галузевих особливостей списання майна Служба може залучати для участі у роботі комісій фахівців відповідних центральних органів виконавчої влади.

17. Комісія:

1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;

2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поетажних планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку;

3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;

4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого його використання підприємством, установою чи організацією, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі);

5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню;

6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;

7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.

18. За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання;

3) акти на списання майна;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого.

Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання та реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.

При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин списання.

В актах на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність або неможливість відновлення майна.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля, дається технічна характеристика його агрегатів і деталей та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.

У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.

Якщо в результаті ліквідації майна окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником установи.

Механізм списання майна

19. Будь-які дії, пов'язані з переміщенням, утилізацією, розбиранням та демонтажем майна, віднесеного до основних фондів, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття Службою рішення про надання згоди (згідно з цими Методичними рекомендаціями) на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

20. Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цими Методичними рекомендаціями забезпечується безпосередньо установою, на балансі якої перебуває майно.

21. Списання майна проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки майна).

При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.

22. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

23. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб'єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

24. Забороняється знищувати, здавати в брухт з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.

25. Кошти, що надійшли від реалізації списаного майна, спрямовуються відповідно до вимог законодавства.

26. Установа, на балансі якої перебувало майно, подає Службі у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3.

27. Узагальнений звіт про списання майна, яке було здійснено за рішенням керівників установ відповідно до пунктів 12 - 14 Методичних рекомендацій, подається до Служби щоквартально до 10 числа місяця, наступного після закінчення кварталу, за встановленою формою.

У разі наявності зауважень до звіту Служба повертає його установі для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів для повторного розгляду.

28. Процедура списання майна вважається закінченою з моменту прийняття Службою від установи звіту про списання майна.

29. Керівник установи організовує та забезпечує дотримання процедури списання майна відповідно до цих Методичних рекомендацій.

30. Керівник установи, члени постійно діючої комісії несуть персональну відповідальність згідно діючого законодавства за дотримання процедур списання та достовірність наданих до Служби матеріалів стосовно майна.

Додаток 1
до Методичних рекомендацій щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна

ВІДОМІСТЬ
про об'єкти державної власності, що пропонуються до списання

станом на ___ ____________ 20__ р.

Додаток 2
до Методичних рекомендацій щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна

АКТ
інвентаризації об'єктів державної власності, що пропонуються до списання

Додаток 3
до Методичних рекомендацій щодо підготовки документів та надання дозволу на списання державного майна

ЗВІТ
про списання об'єктів державної власності

____________