Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435 (далі – ЦКУ (435-15) ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 903 ЦКУ встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).

За цивільно-правовими договорами (договором підряду / договором про надання послуг) оплачується виконана робота / надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання-передачі).

Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається, зокрема, з Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (108/95-ВР) , відповідно до якого розроблено Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Держкомстату України від 13.01 2004 №5 (далі – Інструкція).

Так, відповідно до пп.2.1.8 п.2.1 розділу 2 Інструкції до фонду основної заробітної плати належать оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт, зокрема, згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІУ Податкового кодексу України (2755-17) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), відповідно до пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу (2755-17) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (2755-17) (18 відсотків).

При цьому, юридична особа, яка виплачує дохід фізичній особі, згідно цивільно – правового договору, зобов’язана виконати всі функції податкового агента, відповідно до норм Кодексу, зокрема, надати до фіскального органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (z0111-15) .

Нарахування та виплату доходу, згідно цивільно – правового договору, у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) відображають під ознакою доходу "102".