Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату" (далі - проект наказу та проект форми Акта відповідно), а також документи, що надані до нього листом Державної фіскальної служби України від 09.02.2017 N 2018/5/99-99-18-02-03-16.
За результатами розгляду проекту наказу та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проектом наказу передбачається затвердити форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату з метою приведення нормативно-правових актів з питань здійснення митних процедур у відповідність до законодавства України.
Однак проект наказу не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на наступне.
Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту наказу не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.
1. Так у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.
Проте при визначенні проблеми розробник обмежився лише її словесним описом, вказавши, що необхідністю впровадження відповідного державного регулювання є втрата чинності Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV (згідно вимог Розділу XXI Кодексу "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України від 13.03.2012 N 4495-VI), на виконання статті 76 якого свого часу було розроблено форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування, та затверджено наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 N 630.
Проте за результатом розгляду проекту наказу та його АРВ було виявлено низку змін, насамперед у редакції запропонованого проекту форми Акта, необхідність внесення яких розробником не аргументовано та не визначено проблеми, на вирішення яких пропонується удосконалити чинну форму Акта за рахунок доповнення її змісту додатковими реквізитами для заповнення окремими підприємствами, що переміщують товари через митний кордон України, в разі виникнення обставин, визначених статтею 253 Митного кодексу України.
Також розробником не обґрунтовано необхідність доповнення процедури оформлення відповідного Акта письмовим зверненням підприємства, яке переміщує товари через митний кордон України (його представника).
Загалом в АРВ до проекту наказу розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуючі регулювання не розв'язують проблему та потребують вдосконалення. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, не встановлено її масштаб та важливість з допомогою приведення, зокрема, статистичних даних щодо кількості складених форм Актів за минулі роки, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери, на яких проблема має найбільший негативний вплив.
Зазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності - оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.
2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.
Натомість, в цьому розділі розробником зазначено, що проект наказу розроблено з метою приведення нормативно-правових актів з питань здійснення митних процедур у відповідність до законодавства України.
Задекларовані розробником цілі державного регулювання не відповідають проблемі, визначеній у попередньому розділі АРВ, є абстрактними та не вимірюваними. Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання.
Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано, наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми.
3. У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.
Однак розробник при визначенні альтернативних способів досягнення цілей обмежився лише формальним текстовим описом вигод і витрат держави та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них, характеристика яких пов'язана лише із виконанням або невиконанням вимог чинного законодавства.
Розробником не встановлено кількість та структуру суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія даного акта, а також кількісно не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок застосування кожного з альтернативних способів у грошовому еквіваленті, у тому числі за допомогою Додатків до АРІВ (за необхідності із застосуванням Додатка 2 або Додатка 4 до Методики), що підтверджували б економічну доцільність обраного способу.
Так, враховуючи специфіку регулювання цього проекту наказу, прогнозна кількість суб'єктів господарювання, які підпадатимуть під дію регулювання проекту наказу, може відповідати кількості заповнених форм Актів за минулі роки.
Також розробнику можна прогнозувати ситуацію, за якої провести порівняльні економічні розрахунки витрат (часових, грошових тощо) відповідного підприємства, яке переміщує товари через митний кордон України, під час заповнення форми Акта у редакціях, запропонованих проектом наказу та наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 N 630, приймаючи до увагу однакову обставину настання необхідності заповнення такого Акта. Водночас розробнику доцільно розрахувати витрати відповідних підприємств на виконання положень даного проекту наказу в частині заповнення та подання відповідного письмового звернення про необхідність підтвердження настання обставин, визначених статтею 253 Митного кодексу України.
Слід підкреслити, що факт відсутності економічного аналізу запропонованих альтернатив не дозволить в подальшому об'єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.
5. У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробнику необхідно оцінити, які організаційні заходи мають здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта після набрання чинності, які мають бути пов'язані безпосередню із предметом регулювання зазначеного проекту наказу, а не з проходженням відповідного проекту регуляторного акта стадій погодження у окремих органів виконавчої влади.
6. При заповненні розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які повинні проваджувати або виконувати вимоги даного регуляторного акта, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи витрати держави не є оптимальними і не містять ознак корупційних ризиків.
7. Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики. Так розробником не наведено обов'язкових показників результативності регуляторного акта, таких як: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, а також розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта.
При цьому розробником наведено лише 1 додатковий показник, який безпосередньо характеризує результативність регуляторного акта. Зазначене є порушенням вимог Методики, яка передбачає, що слід визначити не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контролю (відстеження результативності).
8. На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені відповідальні виконавці та заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, конкретизований вид статистичних даних, які використовуватимуться для такого відстеження.
Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту наказу та аналізу його регуляторного впливу встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог статті 8 в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).
Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату".
Голова Державної | К. М. Ляпіна |