Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо накладення стягнень у справах про порушення митних правил та виконання постанов у цих справах" (далі - проект Закону), а також документи, що надані до нього листом Державної фіскальної служби України від 07.12.2016 N 21174/5/99-99-20-04-16.
За результатами розгляду проекту Закону та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:
проектом Закону передбачається запровадити ефективні механізми запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів митною територією України.
Однак проект Закону не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на наступне.
Частиною першою статті 467 проекту Закону пропонується встановити, "якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладання адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.".
Проте запропонована редакція статті 467 проекту Закону в частині встановлення строків застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил з дня виявлення правопорушення суперечить вимогам статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої встановлено строки накладення адміністративного стягнення.
З огляду на зазначене, пропонуємо частину першу статті 467 проекту Закону привести у відповідність до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, введення запропонованої розробником норми містить у собі величезні корупційні ризики, оскільки з'являється законна можливість для безкінечного затягування розгляду справи про порушення митних правил, що грубо суперечить підпункту "l" частини 1 статті 76 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угоду ратифіковано Законом України від 16.09.2014 N 1678-VII).
Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту Закону не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).
Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.
Проте при визначенні проблеми розробник обмежився лише її словесним описом, вказавши, що необхідністю впровадження відповідного державного регулювання є потреба у вдосконаленні митного законодавства з питань запобіганню та профілактиці митних правопорушень, враховуючи практику розгляду справ про правопорушення митних правил та виконання постанов у цих справах, а також за результатом аналізу проведеної роботи органами ДФС.
При цьому в даному розділі АРВ до проекту Закону розробником при описі існуючого правового регулювання адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не наведено жодних даних у числовій формі, аналітичної інформації, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери, на яких проблема має найбільший негативний вплив.
Зазначене стосується, як для прикладу, необхідності зазначення статистичних даних щодо кількості прийнятих рішень про закриття справ про порушення митних правил, заведених у зв'язку з переміщенням товарів з приховуванням від митного контролю за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу, на підставі матеріалів, отриманих у результаті взаємодії з митними органами зарубіжних країн тощо.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання, який має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту Закону та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробнику необхідно оцінити, які організаційні заходи мають здійснити суб'єкти господарювання для виконання вимог зазначеного регуляторного акта, а також органи влади для його впровадження після набрання чинності, які мають бути безпосередню пов'язані із предметом регулювання зазначеного проекту Закону, а не з проходженням відповідного проекту регуляторного акта стадій погодження у окремих органів виконавчої влади.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту Закону та аналізу його регуляторного впливу, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", з порушенням вимог статті 5 цього Закону в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти, а також вимог статті 8 в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).
Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо накладення стягнень у справах про порушення митних правил та виконання постанов у цих справах".
Голова Державної регуляторної | К. М. Ляпіна |