Додаток
до рішення XXXIII сесії Харківської міської ради IV скликання "Про звернення з конституційним поданням до Конституційного Суду України"
від 23.02.2005р. № ____/05
Конституційне подання
про необхідність офіційного тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”
Повне найменування, номер, дата прийняття правового акта |
Закон України „Про житлово-комунальні послуги” № 1875-IV, від 24 червня 2004 року.
|
Джерела опублікування правового акта |
· Голос України вiд 30.07.2004
- № 140,
|
Відомості про уповноважених за довіреностями |
Горбачов Ігор Анатолійович, головний спеціаліст – юрисконсульт юридичного управління Харківської міської ради (довіреність від 23.12.2004 № 752/06). Сін Ольга Вікторівна, начальник юридичного відділу Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради (довіреність від 23.12.2004 № 753/06). |
Правове обгрунтування
щодо необхідності в офіційному тлумаченні п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 14
Закону України „Про житлово-комунальні послуги”
30 липня 2004 року набрав чинності Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, в п. 2 ч. 1 ст. 7 якого зазначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Водночас статтею 14 зазначеного Закону, житлово-комунальні послуги поділяються за порядком затвердження цін/тарифів, на три групи стосовно їх затвердження:
1) спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади;
2) органами місцевого самоврядування для надання їх на відповідній території;
3) визначення виключно за договором (домовленістю сторін).
Тобто, вищевказаний Закон передбачає, що затвердження тарифів може здійснюватися не тільки органами місцевого самоврядування, але і спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
В частині другій ст. 14 названого Закону зазначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Пункт 2 статті 31 Закону передбачає, що виконавці (виробники) здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 18 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації регулюють ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначають і встановлюють норми їх споживання, здійснюють контроль за їх додержанням.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.96 № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” затвердив повноваження обласних державних адміністрацій щодо встановлення тарифів на послуги з теплопостачання, які надаються суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності для всіх споживачів.
Підпунктом 2 п. „а” ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Тобто на сьогодні є чинними декілька законів, що регулюють питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, і ці нормативно-правові чітко не визначають які саме органи мають повноваження на встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами, які не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади.
Це підтверджується тим, що при подачі на реєстрацію Харківською обласною державною адміністрацією свого розпорядження від 27.08.2004 р. № 340 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання, які надає ТОВ „Теплоенергетичний центр Роганського промвузла” до Харківського обласного управління юстиції, останнє надало листа, в якому було відмовлено в реєстрації розпорядження, обґрунтовуючи тим, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” затвердження тарифів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування та подане на реєстрацію розпорядження є таким, що не відповідає вимогам акту вищої сили – Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Також до виконавчого комітету міської ради надійшов лист Міністерства юстиції України від 19.01.05 № 20-14-695 щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги для підприємств, що не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, в якому фактично не надано відповіді на поставлене питання і зазначено, що "для застосування норм статей 14 і 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" необхідне їх тлумачення, що виходить за межі повноважень Мін’юсту", і "офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України".
Таким чином, на сьогодні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування не мають чіткого розуміння норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, що регулюють встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги органами місцевого самоврядування для підприємств, які не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади.
Такий стан речей у сфері встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги може призвести до зупинення надання житлово-комунальних послуг вказаними вище підприємствами, що прямо призведе до грубого порушення інтересів громадян – членів відповідних територіальних громад.
Усе викладене вище вказує на практичну необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації положень Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
На підставі вищезазначеного, з метою забезпечення законності та усунення порушення законодавства України, керуючись ст. 150 Конституції України, абз. 4 ст. 41, 93 Закону України „Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996 р. № 422/96-ВР, Харківська міська рада просить Конституційний Суд України надати офіційне тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. № 1875-IV щодо органів, які уповноважені встановлювати ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги для підприємств, що не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади.