ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Харків

від 4 березня 2002 року № 92
Про Регіональну програму вдосконалення
функціонування ринків на 2002-2007 роки

На виконання Указу Президента України від 23 травня 2001 р. №334 "Про заходи щодо вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001р. № 1662 "Про схвалення Концепції вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів" та з метою вдосконалення функціонування ринків, створення умов для впровадження й підвищення ефективності їх роботи:

1.Затвердити Регіональну програму вдосконалення функціонування ринків на 2002-2007 роки (далі - Програма), що додається.

2.Утворити обласну міжвідомчу комісію з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів та затвердити її персональний склад, що додається.

Надати право голові обласної міжвідомчої комісії з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів вносити зміни до її складу.

3.Затвердити Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, що додається.

4.Обласній міжвідомчій комісії з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів інформувати облдержадміністрацію до 15 липня та до 15 січня наступного за звітним періодом місяця.

5. Контроль за виконанням розпорядження покласти на першого заступника голови облдержадміністрції О. О. Колеснікова.

Голова обласної державної адміністрації

Є. Кушнарьов

Затверджено
розпорядженням голови облдержадміністрації
від " 4" березня 2002 р. № 92

Регіональна програма
вдосконалення функціонування ринків на 2002-2007 роки

ВСТУП

Регіональна програма вдосконалення функціонування ринків на 2002-2007 роки (надалі - Програма) розроблена відповідно до Указу Президента України від 23 травня 2001 року № 334 "Про заходи щодо вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1662 "Про схвалення Концепції вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів".

Програма є комплексом заходів, спрямованих на виконання завдань і вирішення питань реалізації державної політики щодо вдосконалення діяльності ринків, основними функціональними обов'язками яких є:

- забезпечення належних умов для здіснення процесу купівлі-продажу товарів народного споживання і надання різноманітних послуг споживачам, виробникам та продавцям;

- забезпечення оптимального руху товарно-грошових та інформаційних потоків між товаровиробниками і споживачами у загальній інфраструктурі внутрішньої торгівлі.

Програма є довгостроковою. Вона передбачає поступово вдосконалення функціонування спеціалізованих ринків та перетворення великих ринків у різноманітні торговельно-сервісні комплекси, які будуть представляти собою сукупність функціонально і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і надання послуг, зосереджених в єдиних будівельно-архітектурних комплексах із спільними органами управління. Дія Програми поширюється на ринки всіх форм власності.

1. Загальні положення

Ринок - це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці суб'єкт підприємницької діяльності або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення продавцям і покупцям належних умов для купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

За технічним виконанням ринки можуть бути - криті, комбіновані та відкриті; за часом діяльності - постійно діючі або сезонні, ранкові і вечірні; за місцем знаходження - міські, селищні та сільські; за об'єктом купівлі-продажу (спеціалізацією) - продовольчі, непродовольчі та змішані; за видом торговельної діяльності - роздрібні та оптові.

До недавнього часу ринки організаційно сприяли купівлі-продажу тільки товарів народного споживання (продовольчих і не продовольчих) та надавали послуги суб'єктам цих товарообмінних операцій. Зараз деякі з них кардинально змінили свій статус. Спочатку вийшли за межі роздрібної торгівлі і стали забезпечувати дрібно-оптовий, а потім і оптовий товарообіг. Одночасно з цим -перестали бути вузькоспеціалізованими і стали змішаними. Розширили групу об'єктів купівлі-продажу, ввели до неї частку товарів виробничо-технічного призначення і, навіть, такий специфічний товар, - як інформацію. З часом, великі ринки перестали бути об'єктами тільки організації торгівлі. Вони активізували власну підприємницьку діяльність і, тим самим, розширили свої функції.

Така організаційна форма як "ринок" перестала відповідати суті нової організаційної структури великих ринків з розширеними І докорінно зміненими функціями. В Програмі таку трансформацію пропонується здійснити через надання їм нового статусу, а саме - торговельно-сервісних комплексів, які є корпоративними елементами мережі ринків.

У цій Програмі під функціонуванням ринків розуміється як діяльність окремих спеціалізованих ринків, так і діяльність мережі всіх ринків, до якої входять і торговельно-сервісні комплекси.

Функціонування спеціалізованих ринків є їх діяльність (напрями роботи) по забезпеченню:

- належних умов для: а) купівлі-продажу товарів однієї групи -продовольчих чи непродовольчих; б) надання послуг продавцям, покупцям і товаровиробникам;

- належного контролю за додержанням: а) прав споживачів; б) правил торгівлі; в) санітарних вимог; г) якості та безпеки товарів (робіт, послуг), що реалізуються в межах ринків чи за їх участю.

Функціонування мережі ринків є їх діяльність по забезпеченню потреб:

- підприємців щодо просування товарів до кінцевого споживача та отримання необхідної інформації про об'єкти купівлі-продажу (ціна, попит, пропозиція, кон'юнктура, виробники тошо);

- органів державного управління щодо інформації, яка є необхідною для здійснення регуляторних функцій (статистична та бухгалтерська звітність, узагальнена комерційна інформація).

Удосконалення функціонування ринків - це поступове покращання їх діяльності у зазначених напрямах.

2. Аналіз сучасного стану розвитку ринків у Харківській області

Ринки, як елемент інфраструктури внутрішньої торгівлі, відіграли певну позитивну роль в умовах перехідної економіки. Вони:

- компенсували згортання діяльності стаціонарної торговельної мережі (яке відбулося у зв'язку із спадом виробництва, "вимиванням" обігових коштів, гіперінфляцією, зниженням купівельної спроможності населення тощо);

- забезпечили зайнятість і соціальну підтримку певної частини населення;

- здійснили частковий перерозподіл вивільненого трудового потенціалу;

-надали організаційну підтримку суб'єктам малого та середнього бізнесу шляхом створення для них додаткової кількості торгових місць.

Разом з тим стихійне збільшення кількості ринків призвело до певних негативних явищ, таких як:

- порушення генеральних схем розміщення торговельної мережі;

- деформація торгової інфраструктури і внутрішнього споживчого ринку;

- реалізація контрафактної, фальсифікованої та контрабандної продукції;

- збільшення проявів недобросовісної конкуренції;

- послаблення захищеності вітчизняних товаровиробників і збільшення податкового навантаження на працюючих у легальному секторі економіки України;

- загальне погіршення якості торговельного обслуговування населення.

Розвиток у Харківській області ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів майже не відрізнявся від загальнодержавної тенденції збільшення торговельних місць на існуючих ринках шляхом впорядкування, раціонального використання та розширення їх територій. Відбувалося також створення нових ринків та відкриття філій існуючих. Загалом - розвиток йшов екстенсивним шляхом.

На 01.01.2002 року в Харківській області налічувалося 181 ринків та торговельних майданчиків, з яких:

58.0 % - колективної форми власності .................105;

22.1 % - приватної....................................................40;

19,9 % - комунальної (35) і державної (1)..............36.

Харківській обласній спілці споживчих товариств належить 52 ринки та філії (або 28,7%), три з них - здані в оренду.

Із загальної кількості ринків та торговельних майданчиків області за спеціалізацією домінують продовольчо-речові (змішані) - 79 або 43,6 % від загалу, крім цього функціонують 55 (30,4 %) продовольчих і 47 (26,0 %) непродовольчих ринків та майданчиків.

Загальна площа земельних ділянок, які фактично зайняті під ринки і торговельні майданчики, склала 1.129.312,00 м2, а саме: 83,5 % займають ринки ...........................943.290,00 м2;

16.5 % - торговельні майданчики............186.283,00 м2.

Загальна кількість торгових місць склала 51577 одиниць: 22378 (43,4%) -для реалізації продовольчих і 29199 (56,6%) - непродовольчих товарів, що розподілилася між ринками і майданчиками наступним чином:

86.6 % припадає на ринки...................................44667 місць, з них:

17581 (або 34,1 % від загалу) - для продажу продовольчих та

27096 (або 52,5 % від загальної кількості) - для непродовольчих товарів;

13,4 % припадає на торговельні майданчики .... 6900 місць, із них: 4797 (або 9,3 % від загалу) - для реалізації продовольчих товарів та 2103 (або 4,1 % від загальної кількості) - для непродовольчих товарів.

Загалом по області на 16 міст (без м. Харкова), 61 селище міського типу та 1684 сільських населених пункти, що складають разом 1761 поселення, припадає 123 ринки та торговельні майданчики. Тобто, в середньому, один ринок (торговельний майданчик) надає послуги мешканцям більше ніж 14 населених пунктів. Але забезпеченість загальних площ на тисячу мешканців по районах області (547,21 кв. метрів / тис. осіб) є більшою ніж у м. Харкові (225,19 кв. метрів / тис. осіб). В середньому на тисячу мешканців Харківської області припадає 384,03 кв. метрів / тис. осіб. В економічно розвинутих країнах світу на роздрібну торгівлю, до якої входять і ринки, в середньому припадає 745,5 кв. метрів у розрахунку на тисячу осіб.

Забезпеченість ринками та торговельними майданчиками м. Харкова станом на 01.01.2002 року складає 191,5%. З погляду на це, можна говорити про об'єктивну необхідність перетворення майже половини всіх наявних ринків м. Харкова на торговельно-сервісні комплекси.

3. Мета Програми

Основною метою Програми с:

- визначення шляхів розвитку ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у перехідний період;

- підвищення соціально-економічної ефективності їх діяльності;

- удосконалення відносин між суб'єктами підприємницької діяльності, виробниками та споживачами;

- поетапне перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси.

4. Пріоритетні напрями розвитку ринків і етапи їх перетворення у торговельно-сервісні комплекси

З урахуванням стану ринків у Харківській області та диверсифікації їх діяльності, що пов'язана з подальшим зростанням конкуренції як в торгівлі на них, так і у внутрішній торгівлі в цілому, в Програмі визначаються такі пріоритети в розвитку і функціонуванні ринків:

- створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізацій;

- розширення функцій ринків, зокрема: надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяльності;

- подальше зростання значення ринків та торговельно-сервісних комплексів у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів сільських жителів;

- подальше спрямування діяльності ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;

- запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, споживачів та суб'єктів підприємництва, що здійснюють торгівлю на ринках чи її забезпечують;

- удосконалення взаємовідносин ринків із суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, споживачами, а також місцевими органами виконавчої влади (в тому числі й у сфері землекористування).

У процесі реалізації пріоритетних напрямів розвитку і функціонування ринків будуть створюватися умови для поступового перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси і впорядкування мережі спеціалізованих ринків у Харківській області.

Зараз для непродовольчих товарів на всіх ринках і майданчиках області створена більша частка торгових місць, а саме - 56,6%.

З погляду на це, перший етап реалізації Програми щодо перетворення в торговельно-сервісні комплекси великих ринків із широким асортиментом саме непродовольчої групи товарів. Він буде виконуватися протягом 2002-2005 років за рахунок як особистих коштів ринків, так і залучених за цільовим призначенням інвестицій, кредитів банків, акціонерного капіталу, пайових внесків, податкових кредитів, бюджетного фінансування на зворотній основі (шляхом перерозподілу частки ринкового збору на умовах його повернення до бюджету) тощо.

Стосовно другого етапу, передбаченого в Програмі для великих продовольчих ринків, необхідно зазначити, що спілка споживчих товариств Харківщини, якій належить 28,7 % загальної кількості ринків області, фактично є лідером у організації торгівлі продовольчою групою товарів, 85,0% від загальної кількості продовольчих торгових місць організовані саме на її ринках (14951 із 17581 місць). Крім того, в системі упраатіння ринками обласної спілки споживчих товариств працює 61 торгово-закупівельне підприємство, діяльність яких направлена на придбання сільськогосподарської продукції у виробників. В системі ринків спілки споживчих товариств області є певні передумови для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1999 р. № 997 "Про оптові продовольчі ринки".

Другий етап буде виконуватися протягом 2003-2006 років на тих же умовах фінансування, що і перший.

Третій етап повинен забезпечити побудову в Харківській області системи оптимального руху споживчих товарів від виробника до споживача, їх продаж та сервісне обслуговування. Окрім створених на першому та другому етапі торговельно-сервісних комплексів до її складу ввійде незначна кількість високоефективних спеціалізованих ринків із чітко визначеними функціями, спеціалізацією, статусом, територіальними межами, кількістю торгових місць тощо. Цей етап буде здійснений протягом 2005-2007 років. Джерела фінансування аналогічні попереднім етапам.

Процес удосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів вимагає певних капіталовкладень, які повинні окупитися за рахунок коштів населення (кінцевих споживачів). Тому ця Програма знаходиться в межах термінів реалізації державної політики щодо збільшення грошових доходів населення, останній етап якої повинен забезпечити:

- динамічне зростання рівня реальних доходів населення, збалансованих з іншими макропоказниками;

- створення умов для закріплення широкого прошарку середнього класу громадян.

Враховуючи те, що ринки та торговельно-сервісні комплекси можуть бути елементом інфраструктури кожного міського та сільського поселення і можуть виконувати, крім економічної, значну соціальну функцію, необхідно відновити на принципово новій основі систему розроблення та затвердження перспективних планів їх розвитку і розміщення як складової частини генеральних планів-схем розвитку міст, районів у м. Харкові та сільських адміністративних територій. Основними принципами визначення кількісних і якісних показників розвитку ринків повинні стати принципи економічної доцільності і переваг для споживачів.

Перспективні плани розвитку і розміщення об'єктів роздрібної мережі, якими можуть бути спеціалізовані ринки чи торговельно-сервісні комплекси, є прерогативою місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і служити основною підставою для проведення процесів приватизації, перепрофілювання, розширення торговельної мережі, відведення земельних ділянок під забудову нових торговельних об'єктів тощо.

5. Створення регіональної системи регулювання і функціонування ринків

Досвід економічно розвинутих країн свідчить про дієвість регулюючих державних функцій, якщо вони базуються на досконалій нормативно-правовій базі, розвинутій інфраструктурі ринку, чіткому функціонуванні органів управління, ефективній системі соціального захисту споживачів у ринкових умовах.

Сучасний стан розвитку ринків і багатофункціональний характер їх діяльності об'єктивно вимагають створення цілісної системи регулювання, яка повинна включати:

- нормативно-правове та методичне забезпечення;

- фінансово-економічне регулювання та вибіркову державну підтримку важливих соціально-економічних орієнтирів;

- контрольно-наглядові та обмежувально-заборонні заходи;

- ресурсне забезпечення.

5.1 Фінансово-економічне регулювання та вибіркова державна підтримка важливих соціально-економічних орієнтирів

Фінансування розвитку ринків має здійснюватися в основному за рахунок недержавних джерел. Органи виконавчої влади повинні стимулювати добровільне накопичення коштів суб'єктами торгівлі та виробничих галузей, залучення інвестиційних ресурсів на засадах акціонерного капіталу, а також вільних коштів населення та іноземних інвестицій.

Для проведення структурної перебудови та активізації позитивних ринкових процесів у функціонуванні ринків та торговельно-сервісних комплексів доцільно було б використовувати такі джерела інвестування:

- власні кошти підприємств для модернізації торговельно-технологічного обладнання та складського устаткування, впровадження передових технологій торговельного обслуговування, зберігання товарів і наближення їх до споживачів;

- амортизаційні відрахування за "прискореними" нормами, які дадуть змогу за короткий час значно збільшити обсяг амортизаційних відрахувань та інтенсифікувати формування інвестиційних ресурсів;

- заощадження і накопичення фізичних та юридичних осіб;

- фінансові ресурси місцевих бюджетів (на зворотній основі) для будівництва нових та реконструкції існуючих ринків за соціальне обгрунтованими нормативами забезпечення торговельними і складськими потужностями у районах з низьким рівнем інвестиційної привабливості. Такі об'єкти комунальної власності підлягатимуть подальшій приватизації за рахунок грошових коштів;

- емісія та організація вторинного обігу цінних паперів за умов корпоратизації ринків та вітчизняних виробників товарів як способу формування ефективно функціонуючого приватного власника. Активізації інвестиційного процесу сприятиме надання інвесторам права власності на земельну ділянку під розміщення ринків та торговельно-сервісних комплексів;

- спеціальні інвестиційні та інноваційні фонди, що концентруватимуть ресурси за рахунок капіталізації прибутків суб'єктів підприємницької діяльності. Одним з напрямів підвищення престижу торговельної діяльності на ринках, її соціальної відповідальності перед суспільством є створення інноваційних і благодійних фондів, науково-дослідних і навчальних центрів, розроблення екологічних та інших соціально важливих програм за участю підприємницьких структур;

- іноземні інвестиції та іноземні кредитні лінії з державним посередництвом і гарантіями для розбудови транспортно-складських комплексів у місцях концентрації внутрішньо-торговельних транзитних та імпортних товаропотоків;

- фінансові ресурси комерційних банків, страхових компаній, інших суб'єктів фінансового ринку у формі інвестицій у статутний фонд підприємств;

- взаємне інвестування в галузях торговельно-промислового комплексу, особливо харчової промисловості, первинної переробки сільськогосподарської продукції, включаючи формування структур холдингового типу, інвестиції у фірмові торговельні підприємства.

Для активізації інвестиційного процесу будуть використовуватися різні мотиваційні механізми, включаючи податкові пільги та інші економічні стимули.

5.2 Контрольно-наглядові та обмежувально-заборонні заходи

Поліпшенню торговельного обслуговування населення на ринках, а також запобіганню всілякого роду порушенням суб'єктами торговельної діяльності сприятиме більш цілеспрямована контрольованість і регламентація торговельної діяльності, яка передбачає:

- впровадження у сфері торговельної діяльності на ринках системи контролю за якістю товарів (робіт, послуг) згідно з рекомендаціями міжнародних стандартів ІSO - 9000;

- впровадження штрихового кодування товарів як засобу автоматизованої і найбільш адекватної ідентифікації їх характеристик і передумови ефективного контролю та управління товарно-грошовим обігом;

- додержання всіма суб'єктами господарювання єдиних правил продажу окремих груп споживчих товарів і ведення підприємницької діяльності у сфері торгівлі;

- упорядкування "вуличної" торгівлі відповідно до правил і технологічних вимог щодо продажу товарів через дрібнороздрібну, пересувну та виносну мережі;

- розвиток інфраструктури роздрібної торгівлі, в тому числі пунктів гарантійного обслуговування складних технічних товарів, пунктів прокату виробів як альтернативи продажу дуже дорогих товарів, мережі торговельних об'єктів з новими грошово-розрахунковими технологіями тошо;

- зміцнення матеріально-технічної бази місцевих ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів і удосконалення порядку організації торгівлі на них;

- впровадження системи державних стандартів організації торговельного обслуговування з визначенням номенклатури обов'язкових (основних) торговельних послуг, які повинні надаватись покупцеві без додаткової оплати на ринках та в торговельно-сервісних комплексах;

- подальше удосконалення механізмів протидії надходженню у продаж неякісної і небезпечної продукції.

5.3. Ресурсне забезпечення

Ресурсне забезпечення охоплює джерела інвестування, впровадження інновацій, технічне оснащення, землекористування, інформаційне та кадрове забезпечення.

Організація торговельної діяльності через торговельно-сервісні комплекси і забезпечення її ефективності вимагають розроблення і впровадження таких інформаційних систем, які були б орієнтовані на надання повної, достовірної, своєчасної інформації як про фінансовий стан конкретних суб'єктів ринку, так і про основні характеристики внутрішнього і зовнішнього ринку, закономірності та тенденції їх розвитку.

Система інформаційного забезпечення торгівлі на ринках і торгово-сервісних комплексах, що є елементами внутрішньої торгівлі включає:

- інформаційне забезпечення системи державного регулювання торгівлі на ринках і торговельно-сервісних комплексах;

- інформаційне забезпечення підприємницької діяльності, що пов'язана з торгівлею на ринках і в торговельно-сервісних комплексах.

Підсистема інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, що пов'язана з торгівлею на ринках і в торговельно-сервісних комплексах, повинна включати:

- збір поточної комерційної інформації;

- внутрішню звітність;

- аналіз комерційної інформації;

- проведення кон'юнктурних досліджень.

Суб'єктами підсистеми інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, що пов'язана з торгівлею на ринках, виступають як самі торговельні підприємства, так і спеціалізовані інформаційно-дослідницькі фірми та обліково-аналітичні центри різних форм власності, а також відповідні управління облдержадміністрації.

У системі комерційної інформації доцільно виділити мікро- і макрорівні. Інформація мікрорівня повинна містити дані про постачальників, посередників, клієнтів, конкурентів і контактні аудиторії.

Інформація макрорівня повинна відображати факти демографічного, економічного та природного середовища, науково-технічної, політичної і культурної сфер.

6. Організаційне забезпечення виконання Програми

З метою координації дій виконкомів сільських, селищних та міських рад, райдержадміністрацій та управлінь облдержадміністрації щодо виконання основних положень Програми створюється обласна міжвідомча комісія з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів (як консультативний та дорадчий орган).

7 Прикінцеві положення

Реалізація Програми передбачає:

- розроблення та вжиття заходів щодо виконання другого та третього етапу перетворення великих ринків у торговельно-сервісні комплекси протягом:

IV квартал 2002 року - для другого етапу (2003-2006 рр.), що пов'язаний з перетворенням великих продовольчих ринків у зазначені комплекси;

2004 року - для третього етапу (2005-2007 рр.), що пов'язаний із створенням системи оптимального руху споживчих товарів від виробника до споживача через ринки та торговельно-сервісні комплекси;

Затверджено
розпорядженням голови облдержадміністрації
від "4" березня 2002 р. № 92

ПОЛОЖЕННЯ
про обласну міжвідомчу комісію з питань вдосконалення
діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів

1.Обласна міжвідомча комісія з питань вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів (надалі - Комісія) є консультативно-дорадчим органом з питань, пов'язаних із діяльністю ринків.

2.Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації та цим Положенням.

3.Основними напрямами діяльності Комісії є:

3.1.Координація дій райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, інших органів, діяльність яких пов'язана з ринками, по виконанню Регіональної програми вдосконалення функціонування ринків на 2002-2007 роки (надалі Регіональної програми).

3.2. Визначення напрямів та розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів.

4. З метою реалізації основних напрямів Комісія:

4.1.Здійснює координацію дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області, громадських організацій з питань, пов'язаних з діяльністю ринків.

4.2.Готує і розглядає пропозиції щодо вдосконалення діяльності ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів з подальшим винесенням їх на розгляд голови обласної державної адміністрації.

5.Комісія має право:

5.1.Запитувати у зацікавлених організацій необхідні матеріали та інформацію з питань, пов'язаних із вдосконаленням діяльності ринків.

5.2.Отримувати та заслуховувати на засіданнях інформацію про хід виконання заходів Регіональної програми від райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

5.3. При підготовці питань для розгляду на засіданнях Комісії залучати спеціалістів контролюючих і правоохоронних органів (за погодженням з їх керівництвом) з метою аналізу стану роботи ринків і реалізації Програми.

6. Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які скликаються один раз на квартал за рішенням голови Комісії, а у разі його відсутності — за рішенням заступника голови Комісії.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина складу її членів.

7. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні Комісії.

8. Рішення Комісії підписується головуючим на засіданні Комісії.

9. Організаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює секретар Комісії.

10. Діяльність членів Комісії здійснюється на громадських засадах.

Заступник голови обласної державної адміністрації,
керівник апарату
В.Зорченко

(Калашніков В.М.)

Затверджено
розпорядженням голови
облдержадміністрації від "04" березня 2002 р. № 92

Заступник голови обласної державної адміністрації,
керівник апарату
В.Зорченко

(Калашніков В.М.)

ЗАХОДИ
щодо виконання першого етапу Програми (2002-2005 рр.)

Заступник голови обласної державної адміністрації,
керівник апарату

В.Зорченко