Додаток
до рішення XIV сесії Харківської міської
ради XXІV скликання “Про затвердження Харківської міської комплексної Програми підтримки розвитку підприємництва на 2003-2004 р.р.”
від 25.06.2003 р. № ________/03
ХАРКІВСЬКА МІСЬКА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
на 2003-2004 роки
1. Характеристика Програми
2. Стан розвитку підприємництва у місті і аналіз його проблем
3. Основні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування
щодо підтримки підприємництва в м. Харкові.
4. Основні заходи та механізми підтримки підприємництва
4.1.Розвиток соціального партнерства
4.2.Нормативно-правова підтримка та регуляторна діяльність
4.3.Кредитно - фінансова, інвестиційна та матеріально-технічна підтримка
4.4.Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва
4.5.Інформаційна підтримка
4.6. Консультування і навчання
5. Специфіка і задачі підприємництва в окремих галузях:
5.1. Промисловість, будівництво, комунальна сфера, торгівля.
5.2. Екологія
5.3. Зовнішньоекономічна діяльність
5.4. Інноваційно-технічна діяльність
6. Підтримка розвитку підприємництва серед окремих соціальних груп
6.1. Сприяння залученню до підприємницької діяльності жінок
6.2. Сприяння залученню до підприємницької діяльності молоді
6.3. Сприяння залученню до підприємницької діяльності військовослужбовців, звільнених в запас або відставку
|
1. |
Назва Програми: Харківська міська Комплексна Програма підтримки розвитку підприємництва на 2003-2004 роки. |
|
2. |
Сутність завдання до розробки Програми: Харківська міська комплексна Програма підтримки розвитку підприємництва на 2003-2004 роки (далі – Програма) розроблена у відповідності до Законів України від 19 жовтня 2000 року "Про державну підтримку підприємництва", від 21 грудня 2000 року № 2157 "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" є одним з важливих інструментів реалізації державної політики підтримки розвитку малого підприємництва, політики зайнятості населення та інвестиційної стратегії держави. Програма являє собою узгоджений комплекс заходів, узагальнюючий пропозиції громадських об’єднань підприємців м. Харкова, спрямованих на створення правових, фінансових, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших умов розвитку малого підприємництва в місті. Програму розроблено на основі аналізу рівня розвитку підприємництва, демографічної ситуації, стану використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу міста. Виконання Програми повною мірою можливе за умови стабільності фінансування її складових. До основних джерел фінансування відносяться: кошти міського бюджету м. Харкова, кошти всеукраїнського і регіонального фондів підтримки підприємництва, інших фондів, кошти регіональних центрів зайнятості, кредити банків, іноземні інвестиції, кошти громадських об’єднань підприємців, добровільні внески фізичних та юридичних осіб та інших організацій, зацікавлених у реалізації Програми або окремих її складових. У соціально-політичному аспекті Програма сприятиме залученню населення міста до активного процесу поліпшення умов життя, формуванню потужного соціального прошарку власників рівня середнього класу, створенню додаткових робочих місць. Головним механізмом розвитку підприємництва в м. Харкові повинно стати партнерство між підприємницькими структурами, їх асоціаціями, а також іншими реальними агентами соціально-економічного розвитку міста, з органами місцевого самоврядування, місцевими громадами, науковими, навчальними закладами та установами. |
|
3. |
Замовник Програми: Головне управління економіки та комунального майна Харківської міської ради. |
|
4. |
Головні розробники: КП “Харківський міський фінансово-промисловий центр”, управління з питань підприємництва та інвестицій Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради. |
|
5. |
Основна мета програми: Створення сприятливого середовища для розвитку і функціонування підприємництва та розробка ефективних механізмів його підтримки, що дозволить забезпечити сталий розвиток економіки м. Харкова. |
|
6. |
Запропоновані у Програмі заходи мають за мету активізацію узгоджених дій органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності і громадськості щодо розвитку підприємництва, спрямованого на розв’язання соціально-економічних проблем регіону. |
|
7. |
Очікувана вартість виконання заходів Програми у 2003 р. становить 3 048 тис. грн., у том числі за рахунок коштів міського бюджету м. Харкова - 300 тис. грн. Питання про додатковий розмір бюджетних коштів (*), на виконання передбачених в Програмі заходів, визначається Харківською міською Радою, з одночасним внесенням змін та доповнень до міського бюджету відповідного періоду, після використання визначених на Програму в рамках бюджету 2003р. 300 тис. грн. Передбачені Програмою кошти підприємців залучаються виключно за їх згодою. Виконавці заходів фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, обираються на конкурсних засадах, згідно чинного законодавства. |
Ефективний розвиток економіки міста, збільшення надходжень у бюджети всіх рівнів, а також вирішення соціальних проблем, у тому числі зменшення безробіття, підвищення життєвого рівня людей, у чималому залежить від діяльності суб'єктів підприємництва.
Загальний стан підприємництва, його роль у соціально-економічному розвитку міста характеризується наступними цифрами.
За даними статистики у 2001 році, у Харкові діяло 11953 малих підприємств, у 2002 році кількість збільшилась до 12687 одиниць (приріст 6%).
Обсяг виробленої продукції, робіт та послуг малими підприємствами міста за 2002 рік у порівнянні з 2001 роком збільшився на 18,4% і становить 1484466,2 тис.грн., обсяг реалізованої продукції за 2002 рік – 2785298 тис.грн.
За 2002 рік середньомісячна заробітна плата працюючих на підприємствах, віднесених Законом України до категорії малих, зросла на 15,0% у порівнянні з 2001 роком і складає на сьогоднішній день 241,7 грн.
Загальна чисельність зайнятих у малому бізнесі, включаючи найманих робітників, становить 234,6 тис чоловік, що складає майже 41% від чисельності всіх працюючих в економічній сфері м.Харкова. Треба чітко відзначити, що якщо в м. Харкові на 10.000 населення нараховується 86 малих підприємств, то в середньому по Україні 52 одиниці.
Кількість суб’єктів підприємницткої діяльності постійно зростає.
У 2000р. в місті зареєстровано 89387 СПД, з них 37419 - юридичні особи, 51968 - фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
За 2001 р. зареєстровано 100613 СПД, з них 38333 - юридичні особи, 62280 - фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
За 2002 р. зареєстровано вже 120940 СПД, з них 48969 – юридичні особи, 71971 – фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності
Якщо розглядати по видах податків, то на спрошену систему оподатковування перейшли - на єдиний податок 27% підприємців, а на фіксований - 29%. Це більше половини всіх платників податків - підприємців. У 2002 році до бюджету від сплати єдиного податку юридичних осіб надійшло 63470 тис.грн., що на 34% більше, ніж за 2001 рік.
За термін виконання попередньої Програми створено додатково більш 20 тис. робочих місць.
У місті зареєстровано біля 50 громадських організацій, які ставлять за мету захист інтересів підприємців. З багатьма об`єднаннями підприємців місцевими органами влади встановлено партнерські контакти, проводяться сумісні заходи, семінари, "круглі столи", зустрічі з питань подальшого розвитку підприємництва.
Проводиться робота з науковими закладами з розробки та втілення інноваційних проектів, залучення в регіон коштів вітчизняних та міжнародних інвесторів для розвитку малого бізнесу.
У той же час моніторинг та вивчення проблем малого підприємництва на місцях свідчать про недостатню ефективність заходів, що вживаються.
- недосконалість та обтяжливість системи оподаткування, її неврегульованість на законодавчому рівні;
- недостатній розвиток інфраструктури підтримки підприємництва;
- низький рівень професійної підготовки підприємців, недосконалість освітньої системи у сфері бізнесу.
- неврегульованість питань фінансової (зокрема мікрокредитування) і ресурсної підтримки малого підприємництва;
- складність регуляторних процедур та адміністративні перешкоди (потреба в отриманні великої кількості дозволів та погоджень, велика кількість та тривалість перевірок, недосконалість дозвільної системи, порядку реєстрації та прийняття на облік, недостатня відповідальність державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за прийняті рішення та їх наслідки);
- недостатня увага та взаємодія органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об`єднань підприємців у вирішенні проблем захисту інтересів малого бізнесу, у тому числі щодо економічної та правової безпеки, усунення адміністративних бар`єрів та перешкод;
- недоліки в роботі контролюючих органів;
- недостатня увага до питань залучення малих підприємств до реалізації державних та регіональних замовлень, створення системи їх доступу до матеріально-технічних ресурсів;
- низький рівень культури в сфері підприємництва та професійна підготовка самих підприємців.
3. Основні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування
щодо підтримки підприємництва в м. Харкові.
§ створення оперативної та стратегічної аналітики стану і тенденцій розвитку;
§ визначення пріоритетів;
§ розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, механізмів інтеграції і координації на пріоритетних напрямках;
§ підвищення компетентності та інформованості працівників малого бізнесу;
§ корпоративний принцип об'єднання сил та переходу у режим партнерства;
§ розширення інвестиційно-фінансової допомоги;
§ стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
§ опора на громадські організації, спілки, асоціації;
§ програмний механізм управління;
§ удосконалення роботи служб міськвиконкому.
Програмою планується:
§ укласти галузеві регіональні угоди з профспілками та громадськими організаціями з питань підтримки підприємництва, у т.ч. за окремими конкретними проектами і програмами;
§ сформувати міський портфель замовлень, які можуть виконати підприємці;
§ організувати роботу Координаційної Ради з підтримки підприємництва;
§ створити мережу «громадських приймалень» за участю представників громадських організацій, підприємців, роботодавців і органів влади;
§ організувати проведення зустрічей, «круглих столів», громадських слухань;
§ відкрити постійну рубрику підтримки підприємництва в періодичних виданнях міста.
Орієнтація Програми на рішення соціальних задач передбачає:
§ зростання відсотка середнього класу і зниження рівня бідності, поліпшення соціальної стабільності в місті;
§ ріст зайнятості і зниження рівня безробіття;
§ зниження відтоку кадрів з регіону, а особливо «витоку мозків»;
§ зниження злочинності, особливо серед молоді;
§ розширення можливостей у реалізації міських соціальних Програм.
Основні канали взаємодії влади і населення при реалізації Програми:
§ безпосередньо при публічному обговоренні (круглі столи, брифінги, громадські слухання, громадські приймальні і т. ін.);
§ через ЗМІ (у т.ч. електронні);
§ через систему виконавчих органів;
§ через депутатський корпус;
§ через об'єкти інфраструктури, створювані для підтримки підприємництва
(Бізнес-центри, Рекламно-виставковий комплекс та ін.);
§ через систему «Громадських слухань» і «Громадських приймалень».
З двох підходів до механізму підтримки підприємництва: пропорційно – у всіх сферах, чи пріоритетно, вибірково за головними (актуальними) напрямками – варто вибрати другий. Причина такого вибору не стільки в обмеженості ресурсів, скільки в можливості досягнення більш ефективних результатів, які цей підхід забезпечує практично в будь-яких ситуаціях.
Пріоритетні сфери малого бізнесу:
§ промисловість і будівництво;
§ комунальна і комунально-побутова сфера;
§ екологія;
§ послуги населенню;
§ охорона здоров'я та соціальна сфера;
§ торгівля;
§ зовнішньоекономічна діяльність.
Пріоритетні проблеми, що вирішуються за допомогою малого бізнесу:
§ забезпечення зайнятості і зниження рівня безробіття;
§ зростання обсягів виробництва і послуг у регіоні;
§ зріст ефективності та стабільності малого бізнесу, його впливу на економіку регіону;
§ зріст добробуту і поліпшення якості життя громадян;
§ зростання бюджетних надходжень;
§ зниження ролі тіньового сектору економіки.
Пріоритетні механізми підтримки:
§ інформаційна і консалтингова підтримка;
§ підтримка навчання і працевлаштування;
§ розвиток інфраструктури малого бізнесу;
§ розвиток кредитно-фінансових механізмів;
Особливе місце в стратегії підтримки підприємництва належить районним у місті радам. Уся первинна, реальна система малого бізнесу розподілена по районах, куди надходять усі відомості про їхню діяльність, проблеми і вимоги підприємців, конкретні задачі допомоги малому бізнесу. Впроваджуючи цю Програму міські органи самоврядування разом з районними в місті радами організують і відпрацьовують новий ефективний механізм підтримки підприємництва.
Стратегія підтримки за всіма цими напрямками вимагає організаційних і фінансових витрат.
Організаційний напрямок потребує створення, підвищення ефективності міської інфраструктури бізнесу. У цьому напрямі планується:
§ оцінити ефективність діючих підприємницьких структур і здійснити їх адресну підтримку;
§ створити нові структури (Бізнес-центри, Рекламно-виставковий комплекс, Центр реальної аналітики та ін.)
По другому (інвестиційному) напрямку необхідно сприяти:
§ поліпшенню роботи усієї банківської системи міста і її спрямованості на користь малого бізнесу.
§ створенню інвестиційних і лізингових компаній;
§ розробці механізмів мобілізації позабюджетних коштів;
§ залучення бюджетних, грантових, благодійних та інших коштів;
§ пошуку іноземних інвесторів;
Виділяються такі форми і напрямки підтримки малого бізнесу:
- інформування та обмін інформацією;
- правовий захист;
- допомога в навчанні, консультуванні та бізнес-плануванні;
- надання у користування виробничих та офісних приміщень;
- допомога технологіями;
- рекламно - іміджева підтримка;
- формування замовлення на продукцію, послуги.
Виконавці та координатори Програми підтримки підприємництва самі повинні бути професійно грамотними менеджерами та економістами, ділом завоювати довіру підприємців, володіти культурою спілкування, мати гідні особисті риси. Система підтримки повинна мати у своєму розпорядженні сучасну інформаційну базу (техніку і технологію), інформаційно-аналітичний банк даних, механізм управління Програмою.
Реалізація Програми диктує також необхідність підвищення рівня знань кадрів міського апарату з питань розвитку підприємництва, створення нової інформаційної системи у структурі міськвиконкому.
Оціночні показники ефективності розвитку підприємництва:
§ темпи розвитку підприємництва;
§ чисельність суб'єктів підприємницької діяльності, частка їх у загальній чисельності працюючих;
§ чисельність зайнятих у малому бізнесі;
§ дольові показники (в економіці регіону, у товарообігу, зовнішньоекономічній діяльності).
§ показники зниження економічної злочинності і частки тіньового бізнесу.
Оціночні показники соціальної вагомості і корисність Програми:
§ зниження безробіття і ріст зайнятості;
§ ріст рівня і якості життя;
§ зростання доходів населення;
§ ріст чисельності середнього класу;
§ зниження соціальної напруженості;
§ поліпшення здоров'я населення.
Оцінка ефективності Програми - це ступінь досягнення поставлених цілей. У Програмі визначені основні економічні і соціальні завдання розвитку підприємництва в м. Харкові та міської системи управління у цьому процесі. Кінцеві результати досягнення цілей відображені у розділі «Очікувані результати» по кожній з підпрограм.
З об'єктивних причин багато з цих результатів не виражені кількісно, що частково можна буде зробити в процесі розгортання та впровадження Програми.
Програма виступає «стимулятором» процесу саморозвитку підприємництва і її ефект буде частиною від загальних економічних показників цього сектору міської економіки. Тому тут просліджується тісний зв'язок Програми з “Програмою соціально-економічного розвитку міста на 2003 рік.”
Оціночно: при очікуваному темпі розвитку економіки на рівні 5% у рік і загальних річних обсягах виробництва та послуг у валовій доданій вартості по м. Харкову 6867 млн. грн., частка підприємництва в ній – 11,8%, внесок малого бізнесу складає 810 млн. грн. Враховуючи, що 92% росту забезпечує механізм саморозвитку, а 8% – механізм підтримки через Програму, маємо ефективність Програми по чиннику досягнення планових цілей міста в сумі 65 млн. грн. Однак цей прогнозований результат складає тільки частку ефекту від реалізації Програми.
Значний ефект Програми полягає у тому, що вона сформує на більш високому рівні саму систему «підтримки підприємництва» як злагоджений механізм управління розвитком і максимальним використанням місцевих ресурсів.
Тому ефект Програми буде складатися у формуванні в місті достатної кількості бізнесменів, менеджерів, керівників (особливо управлінців вищої ланки), які володіють чітким баченням свого бізнесу, розуміють сутність ринкових відносин, мають здатність і готовність вирішувати підприємницькі проблеми в умовах реально сформованої ситуації у нашому місті.
Другий аспект оцінки ефективності Програми - проведення розрахунків через порівняння витрат і результатів, що забезпечені цими витратами.
У цьому випадку слід розраховувати ефект від суми фінансування програми та ефективності нефінансових ресурсів: пошуку інвесторів, організації кредитно-фінансового сектора, підтримки грантами тощо.
Робота, щодо визначення ефективності здійснених заходів Програми, буде виконуватися в продовж всього періоду реалізації.